Бізнес звернувся до уряду з проханням відновити систему бронювання, оскільки підприємства ризикують втратити важливих кадрів.
Про це заявили члени українських бізнес-асоціацій під час прес-конференції, що відбулася в агенції Інтерфакс-Україна.
На думку президента ОП "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, ситуація з бронюванням є більш згубною для підприємств, ніж блекаути, оскільки існує загроза втрати найцінніших працівників.
"Представники ТЦК просто йдуть на початку дня на нашу прохідні, де йде тисяча людей, роздають повістки -- і вони виконали свій план роботи на місяць вперед. До чого це призводить? До нас не йдуть люди працювати. Вони бояться, що ми їх не встигнемо забронювати. І це дійсно траплялося", - зауважив він.
Каленков також нагадав, що одне робоче місце у сталеливарній галузі створює 7,5 робочих місць у суміжних галузях. Тож закриття підприємств у цій галузі через дефіцит працівників, який спровокує затримка бронювання, створить кризу у економіці та соціальній сфері, та призведе до падіння бюджетних надходжень.
Водночас, підприємці наголосили на важливості вирішення проблеми з бронюванням, оскільки за останні кілька місяців кількість заброньованих осіб подвоїлася, що вказує на можливі маніпуляції в оцінці стратегічності компаній. Проте, вони впевнені, що цю ситуацію можна врегулювати без призупинення процесу бронювання.
"Якщо заболів палець, не обов'язково відрізати цілу ногу. Треба лікувати палець. Ми погоджуємося, що при визначенні критично важливих підприємств, хтось скористався додатковим бронюванням, і це проблема, яку потрібно вирішувати. Але для цього не треба зупиняти бронювання. Адже зараз створено часовий лаг, під час якого представник ТЦК буде вирішувати, кого з працівників мобілізувати, а не керівництво підприємства. І ми залишимося без критично важливих працівників", - наголосив голова Асоціації "Укрцемент" Павло Качур.
Учасники прес-конференції вважають, що сучасний етап цифровізації в Україні, а також створення окремого органу — Міністерства цифрової трансформації, надає уряду можливість ефективно оцифровувати інформацію про всі українські підприємства, їх стратегічність і кількість працівників. Наявність такої зрозумілої системи дозволила б владі оперативно реагувати на можливі маніпуляції, а прозорі підприємства, які дотримуються податкових зобов'язань та вносять свій внесок у зміцнення обороноздатності, отримали б додатковий захист від зупинок у своїй діяльності.
"Протягом трьох років можна було б створити таку систему, за якою прем'єр-міністр або відповідальний міністр могли б вивчати свої сфери і чітко усвідомлювати, які підприємства є дійсно критичними. Це дозволило б навіть стежити за тим, коли працівникові виповнюється, наприклад, 60 років, після чого його бронювання автоматично анулювалося б і переносилося на іншу позицію", - зазначив президент Української спілки виробників будівельних матеріалів Костянтин Салій.