БРІКС не має великих перспектив - Мрідула Гош 26.10.2024
Учасники засідання БРІКС, яке відбулося у російському місті Казань, 23 жовтня 2024 року. Фото: Sergey Bobylev/BRICS-RUSSIA2024.RU Host Photo Agency via REUTERS
Навіть перебуваючи на чолі БРІКС, Росія не здатна повністю контролювати цю платформу.
Ви погоджуєтеся з оцінкою, що відповідь на запитання "Чим нам запам'ятався саміт БРІКС у Казані?", для України в геополітичному сенсі полягає в тому, що він закінчився провалом планів Путіна, якій хотів залучитися підтримкою членів БРІКС для посилення тиску у війні з Україною?
Я погоджуюся, якщо такі наміри були. Проте я сумніваюся, що з такими намірами можна запрошувати ці країни, тому що БРІКС не є політичною організацією. Це суто економічне обʼєднання, тому там не може такого бути. Дедалі більшим рухом у бік геополітичних речей передусім зацікавлена Росія, на другому ж місці - Китай. Геополітичні амбіції цих двох держав видно у заходах БРІКС. В усіх інших країн є альтернативна спрямованість, певні ідеологічні зближення, паралельні ринки, інфраструктурні проєкти, позики.
БРІКС, як явище, існує з 2006 року. У той час ще не відбувалася нинішня війна в Україні. Однак, при оцінці цієї організації слід враховувати її еволюцію. Якщо взяти це до уваги, то я вважаю, що досягти поставлених цілей не вдалося, адже жоден багатосторонній форум не може дозволити домінування однієї країни. Навіть якщо ця країна має головуючу роль, вона не може повністю монополізувати цю платформу. Існують регламенти та протоколи, і всі дії повинні відбуватися відповідно до встановлених правил. Тому я сумніваюся, що Росія може так просто порушити ці умови.
Присутність Гутерреша справді викликала у мене подив. Які ж причини спонукали його відвідати захід, коли існує міжнародний ордер на арешт президента країни-господарки саміту? На платформі Х Гутерреш намагався виправдати свою позицію, наголошуючи на важливості обговорення України та її територіальної цілісності, підкреслюючи, що всі питання повинні розглядатися відповідно до статуту ООН. Хоча він дійсно це заявляв, його слова звучали як виправдання. А якщо людина змушена захищатися, це свідчить про наявність певних проблем.
Сі Цзіньпін має певні reservations щодо посилення відносин між Північною Кореєю та Росією.
На мою думку, якщо проаналізувати Підсумкову декларацію, можна виявити пункти, які дійсно відображають позицію Індії. Наприклад, питання майбутніх пандемій: необхідно розробити систему, що дозволить зменшити наслідки для людства. Я вважаю, що Індія, будучи найбільшим виробником вакцин, відіграє ключову роль у цьому процесі. Економіка Індії зазнала значних втрат, тому це питання є дуже актуальним. Також, ініціатива щодо посилення впливу G20 та співпраця з МВФ також виходять з Індії. Крім того, важливо, щоб ситуація в Україні вирішувалася відповідно до норм ООН, про що говорили не лише представники Індії, але й багато інших країн. Цікаво, що раптово з'явилася тема охорони великих кішок, зокрема тигрів, що є важливою ініціативою в самій країні.
Водночас є й такі ініціативи, які подавала Росія. Наприклад, про те, що санкції Заходу, є неправомірними, про Близький Схід, зернову біржу. Це, мені здається, більше російська ініціатива. Проте, як на мене, ніхто не озвучує, що "король голий". Країна (Росія - ред.) наче така потужна, але зараз шукає підтримки в Північної Кореї, проти якої вона сама колись підтримала санкційний режим. Це також веде до ескалації. Ми знаємо, що Сі Цзіньпін також попередив, що йому не дуже подобається зближення Північної Кореї та Росії. Це також страшенно не подобається Індії. Тому, думаю, ці дві держави були не дуже задоволені.
"На мою думку, у БРІКС немає значних перспектив розвитку."
Давайте подивимося на деякі інші моменти, які також потрапили в поле зору. Індія та Китай підписали угоду про нормалізацію спірного регіону Ладакх у Гімалаях. Що це означає практично для Індії та Китаю?
Це питання має велике значення. Я вважаю, що саме з цією метою прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді вирушив туди – щоб скористатися цією платформою для двосторонньої бесіди з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Це була перша зустріч за тривалий час, і вона має вагу для пана Моді, адже він постійно чує від опозиції заклики вжити заходів стосовно Китаю, який може проявляти агресію. Отже, для Моді ця зустріч була значно важливішою, ніж просто участь у Саміті. Також представник Індії зустрівся з лідером Ірану, незважаючи на те, що Індія постачає озброєння та певні технології Ізраїлю. Це також викликало цікавість. Ще одна важлива зустріч відбулася між Вірменією та Азербайджаном. Таким чином, платформа БРІКС була використана з різних перспектив, проте не було досягнуто жодних домовленостей у контексті українського питання, які висуває президент Росії Путін. Я не вважаю, що це вдалося реалізувати.
Ані Китай, ані Індія не планують повністю відмовлятися від співпраці із Заходом, адже дедоларизація не зовсім відповідає їхнім інтересам. Якщо інші держави вирішать йти цим шляхом, це створить певні труднощі. Національні інтереси та амбіції кожної країни часто вступають у конфлікт, що ускладнює досягнення спільних рішень. Тому БРІКС, найімовірніше, залишиться організацією, яка лише формально висловлює свої наміри, проводить зустрічі, але не більше. Щодо можливого розширення БРІКС, Туреччина виявляла бажання приєднатися, але Індія цьому перешкодила, так само як і Бразилія заблокувала вступ Венесуели. Отже, консенсус у цьому питанні навряд чи буде досягнуто. Я не вважаю, що у БРІКС є перспективи на майбутнє; це всього лише чергова ініціатива, яку деякі країни намагаються використати для реалізації своїх економічних або політичних цілей.
КОНТЕКСТ
БРІКС (англ. BRICS), що походить від початкових назв країн Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південноафриканська Республіка, є міжнародною асоціацією, заснованою у 2006 році. Південноафриканська Республіка приєдналася до цього об'єднання згодом.
Група БРІКС з моменту заснування у 2006 році пройшла через дві хвилі розширення. У 2011 році до початкового складу приєдналася Південна Африка. У серпні 2023 року до об'єднання було запрошено шість нових членів, зокрема Аргентина, але наприкінці грудня вона відмовилася від вступу. П'ять нових членів - Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Ефіопія - почали повноцінну роботу в БРІКС з 1 січня.
У 2024 році Росія займе головування в БРІКС.
Президент Володимир Зеленський заявив, що для Путіна цей захід - засіб показати, що Росія не ізольована від світу. У МЗС України заявили, що Росії не вдалося "експортувати" учасникам саміту БРІКС у російському місті Казань, свої "неоімперіалістичні погляди" на зміну світового правопорядку та глобальної архітектури безпеки через агресію проти України.
Ухвалення Казанської декларації 23 жовтня - на другий день саміту БРІКС у Казані - продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою та не створила альтернативну структуру безпеки, яку бажає Кремль. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Зокрема, аналітики підкреслили, що у Казанській декларації конфлікт між Росією та Україною був згаданий лише один раз.
У декларації йдеться, що всі підписанти повинні діяти відповідно до принципів Статуту ООН - включно з положеннями про повагу до територіальної цілісності - і що країни БРІКС вітають "відповідні" пропозиції посередництва, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання війни шляхом діалогу та дипломатії", - наголошується в аналітичному звіті. Аналітики додали, що Україна підкреслила, що "принципи Статуту ООН" є основним шляхом, за допомогою якого Україна може досягти миру, і наголосила на незаконності російської війни з точки зору міжнародного права. Як відзначили в ISW, Міністерство закордонних справ (МЗС) України відреагувало на Казанську декларацію, заявивши, що вона свідчить про те, що Росія не змогла "експортувати" свої погляди на зміну світового порядку та архітектури глобальної безпеки країнам-учасницям саміту БРІКС.
Міністерство закордонних справ України зазначило, що декларація також ілюструє розбіжності серед країн БРІКС щодо війни Росії проти України. Це, ймовірно, пов'язано з тим, що багато з цих держав дотримуються принципів Статуту ООН. Зовнішня розвідка України також висловила думку, що саміт БРІКС не призведе до визнання міжнародним співтовариством альтернативної системи врегулювання, до якої прагне Росія. Вони підкреслили, що Індія, Об'єднані Арабські Емірати, Бразилія та Південна Африка виступили проти перетворення БРІКС на антиамериканську коаліцію, що зазначено в аналітичному звіті.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш 24 жовтня в Казані (Росія) звернувся до лідерів БРІКС, серед яких був і президент Росії Володимир Путін, підкресливши, що світ потребує миру в Україні, Газі, Лівані та Судані. Інформацію про це передає Reuters.
"По всій планеті необхідно встановити мир, - зазначив Гутерреш. - Мир в Україні є особливо важливим. Ми прагнемо до справедливого миру, що відповідає Статуту ООН, нормам міжнародного права та резолюціям Генеральної Асамблеї ООН". Гутерреш підкреслив, що важливо відстоювати цінності Статуту ООН, верховенство права, а також принципи суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності усіх націй.
Перед тим заступник речника генсека ООН Фархан Гак заявив журналістам, що поїздка Антоніу Гутерреша в Росію на саміт БРІКС у Казані є "стандартною практикою". При цьому позиція Генсека ООН стосовно російської війни проти України залишається незмінною.
Раніше генеральний секретар ООН відхилив запрошення України на перший Глобальний саміт миру у Швейцарії. При цьому ООН була представлена на Глобальному саміті миру 15-16 червня у Швейцарії. Причину відсутності Гутерреша в ООН не називали.
