Які зміни відбудуться у політиці Німеччини стосовно біженців і мігрантів?
В Німеччині опозиційні сили виступають з вимогою не надавати притулок біженцям і повертати їх на кордоні. Після перемоги ультраправої партії АдН на виборах у східній частині країни до цих закликів приєдналася одна з провідних політичних сил.
На наступний день після проведених 1 вересня земельних виборів у Саксонії та Тюрингії голова Вільної деморатичної партії (ВДП), котра нині є членом урядової коаліції ФРН, Крістіан Лінднер (Christian Lindner) прокоментував невтішні для його політсили результати. Це була сповнена розчарування заява.
"Люди втомилися від того, що ця держава, ймовірно, втратила контроль над імміграцією та наданням притулку в Німеччині", - заявив тоді Лінднер. На його думку, нікого з виборців більше не цікавлять взаємні обвинувачення політиків та спроби звалити провину на опонентів або дискусії щодо юридично можливих чи неможливих дій. Громадяни "хочуть бачити рішення", сказав Лінднер, який нині обіймає посаду міністра фінансів у федеральному уряді, сформованому так званою "світлофорною" коаліцією, названою так через кольори прапорів трьох її учасників - СДПН, Зелених і ВДП.
Суть справи полягає в тому, що вибори до земельних парламентів - ландтагів - які відбулися минулої неділі, стали справжнім провалом для трьох партій, що нині складають федеральний уряд у Берліні. Виявилось, що ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) зібрала понад удвічі більше голосів, ніж усі партії "світлофорної коаліції" разом.
Результати опитувань після виборів вказують на те, що теми притулку і міграції стали ключовими факторами, які вплинули на політичні уподобання та вибір виборців. Станом на кінець 2023 року в Німеччині проживало приблизно 3,2 мільйона біженців, серед яких понад мільйон складають українці. Наступною за чисельністю групою є сирійці.
У 2023 році було подано 352 тисячі нових заяв на отримання притулку, тоді як у 2024 році прогнозується близько 270 тисяч нових заяв. Більшість з цих запитів, на жаль, отримують відмову від німецьких органів влади. Наприкінці 2023 року в Німеччині проживало приблизно 44 тисячі осіб, яких визнали шукачами притулку. Водночас значно більше людей отримують статус тимчасового захисту. Близько 745 тисяч осіб мають визнаний статус відповідно до Женевської конвенції про статус біженців.
Ще 326 тисяч осіб отримали так званий "субсидіарний" захист, зокрема через триваючі громадянські війни в їхніх країнах. Заявки півмільйона біженців наразі розглядаються в судах. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Німеччини, в країні нараховується приблизно 227 тисяч людей, яким надано зобов'язання покинути територію. Проте близько 80 відсотків з них мають тимчасовий дозвіл на проживання, оскільки існують перешкоди для їхньої депортації.
Після нападу ісламіста з ножем у Золінгені, здійсненого сирійцем, який мав залишити країну за тиждень до виборів до двох земельних парламентів, німецький уряд оголосив про посилення міграційної та безпекової політики. Зокрема, нові заходи передбачають, що шукачі притулку, за яких відповідає інша країна ЄС відповідно до правил Дубліна, більше не отримуватимуть фінансову підтримку в Німеччині. Крім того, планується збільшити кількість депортацій.
Саму процедуру депортації планують спростити, в тому числі за допомогою зниження порогу кримінальних злочинів, які можуть призвести до висилки або позбавлення притулку чи статусу біженця. Міграційні угоди з третіми країнами за межами ЄС про прийом біженців, зокрема з Молдовою, Кенією та Філіппінами, потрібно остаточно узгодити й ратифікувати, кажуть у Берліні.
Проте цього недостатньо для консервативних партій ХДС і ХСС, які разом складають найбільшу опозиційну групу в Бундестазі. Ще перед виборами в Тюрингії та Саксонії представники ХДС/ХСС закликали скасувати право на притулок у Німеччині та вимагали затримувати біженців на кордоні. Після виборів голова ХДС Фрідріх Мерц підкреслив, що його партія "ані на міліметр" не відступить від цієї позиції. "Справжньою загрозою є постійний неконтрольований імміграційний тиск, - зазначив Мерц. - На кожні п'ять депортацій припадає 100 нових прибулих. "Світлофорний" уряд повинен кардинально переглянути свою політику, особливо в питаннях імміграції".
Замість цього СДПН і Зелені категорично відкидають такі пропозиції. Як пояснила співголова СДПН Саскія Ескен, ці ідеї "несумісні з нашою Конституцією". "У всіх наших діях, спрямованих на забезпечення контролю та управління, ми прагнемо зберегти людяність і виконувати наші зобов'язання. Ми не торкаємося Конституції. Ми також не порушимо наші міжнародні зобов'язання чи зобов'язання, що випливають з європейського законодавства", - підкреслила вона.
Проте третій учасник коаліції - ВДП - має зовсім іншу точку зору на цю ситуацію. Лідер ВДП Лінднер зазначив, що тут немає простору для сумнівів. Його партія готова до обговорення можливих змін у європейських правилах або навіть у Основному законі, про що він заявив наступного дня після виборів у земельних структурах, відкрито підтримавши опозицію, представлену ХДС/ХСС.
Якщо "партії демократичного центру", до складу яких входять ХДС, ХСС, СДПН, Зелені та ВДП, не здатні виконати свої обіцянки, "тоді громадяни насправді почнуть шукати альтернативу", - попередив він, натякаючи на "Альтернативу для Німеччини" (АдН).
Ці висловлювання можуть розглядатися як попередження для міжпартійної робочої групи, яку канцлер Олаф Шольц зібрав після нападу в Золінгені. Лідер ХДС Фрідріх Мерц раніше висловив готовність до співпраці з Шольцем. Під керівництвом міністерки внутрішніх справ від СДПН Ненсі Фезер та міністра юстиції від ВДП Марко Бушмана, група провела своє перше засідання у вівторок, 3 вересня.
На засіданні були презентовані ініціативи федерального уряду щодо зміцнення міграційної та безпекової політики. Водночас міністерство внутрішніх справ підтвердило свою готовність розглянути пропозиції від ХДС/ХСС і федеральних земель для подальшого обговорення. ХДС/ХСС також акцентує увагу на цій проблемі. "Якщо коаліція бажає вести з нами переговори про вирішення, то ключовим питанням має стати обмеження імміграції, що можливо лише через примусове повернення (біженців і мігрантів - Ред.) на національних кордонах Німеччини", - зазначив голова ХДС Фрідріх Мерц.
Дебати про те, чи можливо взагалі юридично відмовляти біженцям на кордоні, тривають уже давно. Мерц, який сам юрист за освітою, переконаний, що Німеччина має таку можливість. Він посилається на статтю 72 Договору про функціонування Європейського Союзу. За словами голови ХДС, цю стаття дозволяє це робити, якщо "безпека і порядок в нашій країні більше не гарантуються".
"Наразі ми спостерігаємо розлад у ключових державних функціях, - каже Мерц. - Ми бачимо це в школах, в лікарнях, в лікарських кабінетах, у варіантах розміщення на ринку житла. Ми не можемо допустити цього в таких масштабах".
Експерт з конституційного права Даніель Тім (Daniel Thym) з Констанца вважає пропозицію Мерца "юридично виправданою". У розмові з виданням Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) правник розповів, що такий підхід не порушить ані Основний закон, ані Женевську конвенцію про біженців, але може призвести до того, що справу розглядатиме Європейський суд. Однак він убачає шанси на перемогу Німеччини й у тій судовій інстанції.
Австрійський експерт у сфері міграції Ґеральд Кнаус висловлює серйозні побоювання стосовно наслідків політики, яка передбачає відмову Німеччини від прийому мігрантів на своїх кордонах. Він зазначає: "Припинення дії європейських правових норм стало б катастрофічним кроком, який міг би призвести до того, що інші країни ЄС почнуть наслідувати цей приклад", - попередив Кнаус у розмові з телеканалом ZDF.
Проте він вважає, що нелегальній міграції необхідно знайти ефективний спосіб протидії. "Нам слід уникати спроби переміщати людей між країнами ЄС, а натомість зосередитися на зменшенні нелегальної міграції в межах Європи", - підкреслює дослідник. На його думку, одним із можливих рішень може стати перенесення процесу надання притулку до безпечних третіх країн, які не входять до складу Європейського Союзу.
