Чому система захисту підстанцій від ракет і безпілотників не виявилася ефективною: пояснення Куртєва.

Для забезпечення безпеки енергетичної системи Україні слід було інвестувати у систему протиповітряної оборони, а не в засоби пасивного захисту. Як показала практика, така стратегія виявилася неефективною.

Цю інформацію надав енергетичний спеціаліст Віктор Куртєв. Він зазначив, що активний захист є значно ефективнішим, ніж пасивний.

"Якщо ти займаєшся створенням системи протиповітряної оборони і маєш певний бюджет, варто перейти від захисту окремих об'єктів до загальної системи. Протиповітряна оборона має властивість насичення, і ракети можуть обійти наші захисні позиції. Ми сподівалися на підтримку від партнерів, але ресурсів для ППО бракує... У нас не вистачає необхідної кількості засобів протиповітряної оборони. Проте ці кошти можна було б витратити на додаткові закупівлі замість інвестування в будівництво нових захисних споруд," - підкреслив Куртєв.

Він акцентував увагу на тому, що було ухвалене рішення щодо впровадження трирівневої системи пасивного захисту енергетичної інфраструктури. Таким чином:

"Це проста історія - пісок", - пояснив він.

З семи "черепах" жодна не завершена. Лише одна має значний рівень готовності. Що стосується "будок", то, можливо, три десятки з них або практично готові, або вже добудовані, хоча всього їх 230. ... З самого початку було очевидно, що це безглуздо... Однак бюрократична система функціонує інакше; вона не може визнати, що це була помилка. Як я розумію, близько 40 мільярдів гривень було витрачено на ці енергетичні укріплення, - повідомив Куртєв.

При цьому він наголосив: для захисту було обрано 85 підстанцій. З них:

"У цьому переліку не було об'єктів генерації: жодної АЕС, ГЕС тощо. Також в Україні немає нормативів щодо проектування фортифікаційних споруд такого типу", - розповів експерт.

Фінансувати ж таке будівництво, за його словами, планували за рахунок коштів донорів. Але їх знайти не вдалося, адже партнери "розуміють, що це абсурд".

"Одним із варіантів є придбання та реалізація, взагалі створення національної системи протиповітряної оборони. Звісно, неможливо просто зайти на світовий ринок і купити 250 "Гепардів". Проте в умовах політичної ситуації 2022 року за такі кошти це було цілком реально," - підсумував Куртєв.

Як повідомляв OBOZ.UA, також за словами Куртєва, Росія повернулася до логіки обстрілів української енергетики, яку використала у 2022-23 роках. Ворог знову почав бити по системам передачі електрики. Результат - аварійне відключення кількох атомних енергоблоків, що призвело до різкого зростання обсягів відключень світла.