Давайте висловлюватися правильно: як називати "налічні" і "дріб’язок" українською мовою

На превеликий жаль, в українській мові існує значна кількість слів, запозичених з російської. У магазинах або на ринках часто можна почути такі слова, як "готівка" (інколи "налічка") та "дріб'язок".

Навіть саме їхнє звучання змушує замислитися над правильним перекладом українською. Залучаючи правильні терміни у повсякденному спілкуванні, ми збагачуємо свій словниковий запас.

В українській літературній мові взагалі не існують такі слова, як "наличные", "мелочь" та їхні похідні. Їх вживання обумовлене тим, що в різних регіонах України люди часто використовують суржик – своєрідну мовну суміш, яка поєднує елементи кількох мов без дотримання норм літературного мовлення.

В нашій мові суржик виникає внаслідок тривалого впливу російської, особливо в тих регіонах, де російська є домінуючою. "Наличные", "сдача" та "мелочь" -- це саме такі суржикові слова. Проте важливо розуміти, що суржик не є окремою мовою, а швидше відображає мовну ситуацію в певних спільнотах.

Викладачка української мови та організаторка розмовних клубів Олена Ольшанська підкреслює, що українською мовою слово "наличные" перекладається як "готівка", тому слід говорити: "Я розраховуюся готівкою". Слово "сдача" відповідає українському "решта", тому правильно казати: "Чи буде у вас решта з 50 гривень?" А замість "мелочь" варто використовувати вирази "дрібні гроші" або "монети". Ці терміни точніше відображають суть понять і відповідають нормам української мови.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно платити: "картою" чи "карткою". В одній літері заховалася мовна пастка.