Ірину Цибух "Чеку" посмертно вшанували нагородою за лідерство, яку присудив Український жіночий конгрес.
Українська бойова медикиня та журналістка Ірина Цибух була посмертно удостоєна нагороди імені Мері О'Хейген за видатні внески у просування гендерної рівності та жіночого лідерства на восьмому Українському жіночому конгресі.
Нагороду за відвагу бойової парамедикині Чеки вручила її мати Оксана Цибух.
"З вами сьогодні тут мала бути Іринка. Вона була компетентна у багатьох сферах, але її життя, як і тисячі інших, забрала росія. Як казала Іринка, смуток за людьми, яких ми втратили, накладає на нас відповідальність. Це відповідальність живих перед мертвими -- свідчити про те, що трапилось, і про зло, з яким ми стикнулись. Надскладне завдання для нас з вами -- працювати за себе і за них", -- наголосила Оксана Цибух.
Вона поділилася думками доньки стосовно пам'яті, меморіалізації та вшанування жертв, а також окреслила бачення української освіти і своє уявлення про те, яким має бути майбутнє країни.
Перед своєю загибеллю Ірина Цибух провела лекцію, присвячену значенню пам'яті та вшанування героїв, які віддали своє життя за батьківщину. Вона також виступила ініціаторкою проекту "Хвилина Честі".
"Сила, патріотизм, вихованість та краса — це справжній символ сучасної української жінки. Наша номінантка — це людина, з якою ти готовий вирушити у найскладніший бій. Вона втілює красу, просякнуту глибокими цінностями. У свої 25 років вона могла б пережити довге життя, але обрала надзвичайно важкий, але дійсно шляхетний курс — шлях госпітальєра, шлях захисників і захисниць," — зазначила співзасновниця УЖК та народна депутатка Марія Іонова.
Вказану відзнаку вручають за досягнення в галузі сприяння гендерній рівності та жіночого лідерства. Її назвали на честь Мері О'Хейген -- активістки, яка 5 років працювала в Україні, очолювала український офіс Національного демократичного інституту (NDI). Першу відзнаку вручили у 2023 році волонтерці Наталії Лелюх.
Ірина Цибух, відома під псевдонімом Чека, була парамедикинею з "Госпітальєрів". На жаль, вона загинула під час ротації в Харківському регіоні 29 травня 2024 року.
До повномасштабного вторгнення вона була менеджеркою реформи "Суспільного", також реалізовувала освітні проєкти у віддалених селах Донеччини й Луганщини.
У лютому 2022 року бойова медикиня приєдналася до добровольчого батальйону і отримала там позицію старшої екіпажу.
