Марія Карчевич, представниця Міністерства охорони здоров'я, розповіла про важливі аспекти, які варто врахувати: фінансова підтримка для дітей в системі, медичні довідки для водіїв, реабілітаційні послуги та функціонування кабінету пацієнта.
Зображення: світлина з Facebook Марії Карчевич. Марія Карчевич. Чи є необхідність у податковому номері для дітей, щоб отримувати послуги від сімейних лікарів?
Прошу пояснити цю ситуацію, адже я зовсім заплуталася навіть в офіційних повідомленнях. На початку вересня з'явилася інформація, що з 1 жовтня НСЗУ припинить фінансування сімейних лікарів та педіатрів за дітей, які не були верифіковані в системі. Для цього дітям, нібито, потрібно отримати РНОКПП, тобто податковий номер, але він не є обов'язковим для дітей до 14 років. Потім з'явилася інформація про продовження виплат, але без чіткого пояснення, що робити батькам і лікарям, до чого готуватися. Це призвело до публічних заяв деяких медичних установ, які попередили, що якщо батьки терміново не отримають для своїх дітей цей номер, лікарі не зможуть їх обслуговувати. Чи це просто пересторога з боку сімейної медицини, чи справді батькам необхідно терміново отримати цей номер?
Цей номер необхідний для дітей, які досягли 14 років. Для тих, хто молодший, його наявність не є обов'язковою.
У постанові на поточний рік, у програмі медичних гарантій, була норма на вимогу Мінфіну верифікувати всіх пацієнтів -- і дорослих, і дітей -- до 1 жовтня. Це щоб не платити кошти тим, кому не слід, і щоб не було зловживань. І вимагався перевірений РНОКПП. НСЗУ верифікувала дорослих пацієнтів шляхом обміну з реєстром податкової, трішки більше ніж 1,5 млн не пройшли верифікацію. Це означає, або в них є помилки в даних, які треба виправити, або певні зловживання.
Відповідно, з 1 жовтня за таких пацієнтів оплати зупинили. Якщо вони виправлять дані, пройдуть верифікацію, відновляться, немає проблем.
Верифікація для дітей не була проведена до 1 жовтня, оскільки у багатьох з них відсутній РНОКПП, навіть у підлітків від 14 років, які вже мали б його отримати.
У зв'язку з цим виникли обговорення, і медичні установи виявили занепокоєння. Постановою від 1 жовтня було продовжено верифікацію дітей до 1 лютого 2025 року між ЕСОЗ (Електронною системою охорони здоров'я) та ДРАЦС на основі свідоцтв про народження.
Зображення: viva.clinic Мама з донькою під час візиту до лікаря-педіатра.
І в цю постанову додана ще одна норма: ЕСОЗ повинен провести верифікацію ще з Мінфіном, який має ще окрему верифікацію. У них ширша база інтеграції систем і реєстрів у країні, вони ще хочуть з ними провести інтеграцію.
Коли почнуть діяти електронні медичні висновки для нових водіїв, а також коли зменшаться черги на реабілітаційні послуги?
Протягом останніх кількох місяців активно обговорюється питання покращення інтеграції Електронної системи охорони здоров'я з іншими державними інформаційними системами. Яка кількість таких інтеграцій вже реалізована і які результати вони принесли?
Коли реалізовують міжвідомчий проєкт, такі найскладніші. Інтеграція потрібна, щоб автоматизувати певні процеси, щоб людині не бігати там між медичною та соціальною сферою, наприклад. Тому взаємодіють, щоб був обмін даними між різними реєстрами, щоб дані автоматично передавалися за запитом і згодою пацієнта. Успішний приклад тут -- електронні лікарняні: лікар формує медичні висновки про тимчасову непрацездатність, далі відомості з висновків, не весь документ, передають у реєстр Пенсійного фонду, а там автоматично формується електронний лікарняний. Людина вже не бігає з довідками, роботодавці мають е-кабінети, у яких бачать дані, щоб оформити всі необхідні далі процеси.
У рамках міжвідомчих ініціатив ми наразі займаємося розробкою медичного висновку для отримання водійського посвідчення. Наша мета — спростити та оцифрувати цей процес, адже існує безліч корупційних ризиків, пов'язаних з медичними оглядами. Ми активно співпрацюємо з Міністерством внутрішніх справ та їхніми підрозділами, щоб автоматизувати відповідні процедури.
У мене поки що немає водійських прав. Яка процедура їх отримання?
Ми плануємо здійснити це через сімейного лікаря. Якщо лікар виявить, що пацієнт потребує додаткових обстежень у інших спеціалістів, він зможе направити його далі. Після цього він створює електронний медичний висновок, подібно до тих, що використовуються для оформлення лікарняних. Наступним етапом сервісний центр перевіряє в базі даних, чи має особа медичний допуск для подальших дій.
Зображення: Міністерство охорони здоров'я України
Коли, на вашу думку, це може бути реалізовано?
Ми вже завершили технічну розробку і зараз чекаємо на відповідні напрацювання від наших колег з Міністерства внутрішніх справ. Однак, крім технічного аспекту, існує кілька інших важливих компонентів, зокрема, законодавчі зміни. Для того щоб покращити процес для водіїв, ми провели аналіз і виявили необхідність внесення змін до законів через парламент. Це також є певним етапом, який може затягнутися через процедури зміни законодавства.
Відбулася також інтеграція електронної системи охорони здоров'я з реєстром померлих. Які переваги це принесло для системи?
У цьому контексті інтеграція відіграє ключову роль у забезпеченні високої якості даних. У 2022 році парламент затвердив законодавство, яке регулює створення публічних електронних реєстрів, встановивши сім основних реєстрів в країні, що є фундаментальними джерелами інформації. Наприклад, демографічний реєстр містить паспортні дані, а також унікальний ідентифікатор, який ще не всім доступний, що ускладнює можливість використання цього реєстру.
У реєстрі підприємств містяться відомості про всі юридичні особи, тоді як податковий реєстр включає інформацію про РНОКПП, що означає реєстраційний номер облікової картки платників податків та інші відповідні дані.
Ми будуємо інтеграцію з цими ключовими реєстрами, щоб від них, від першого джерела, отримати інформацію про людину.
У реєстрі актів цивільного стану (ДРАЦС) міститься інформація про народження та смерть. Ці дані є основою для отримання інформації про пацієнтів, і ми маємо можливість виявити помилки, які потребують виправлення. Хоча в цих реєстрах можуть бути деякі неточності, загальний рівень якості даних в них зазвичай вищий. Інтеграція з ДРАЦС допомагає виявляти зловживання в системі, приміром, коли померла людина продовжує отримувати медичні послуги.
Зображення: facebook/Марія Карчевич Марія Карчевич
Віктор Ляшко також піднімав питання щодо впровадження електронної системи запису на отримання допоміжних засобів реабілітації та ендопротезування. Чи вже почали вони функціонувати?
Щодо допоміжних засобів реабілітації, з нашого боку вся технічна база вже підготовлена, і ми очікуємо на розробки від колег з Міністерства соціальної політики. Одночасно, у цій сфері потрібно внести зміни до підзаконних актів, що є менш складним завданням у порівнянні зі зміною законодавства. Наразі ми займаємося їх узгодженням.
Робота над електронною чергою для ендопротезування завершена, наразі здійснюється узгодження відповідного наказу. Плануємо запустити систему на початку січня.
На саміті було оголошено про запуск системи обліку канабісу. Це стало певним викликом, оскільки часто, коли у парламенті ухвалюють рішення, встановлюються короткі строки — наприклад, три місяці — для їх реалізації. Для складних проєктів часом потрібно більше часу та зусиль для пошуку ресурсів, оскільки більшість ініціатив фінансуються за рахунок донорських коштів. Проте, на це рідко хтось звертає увагу. Завдання ставлять — і ти повинен встигнути його виконати.
Коли запрацює кабінет пацієнта і що там буде
У цьому контексті пригадую, що обіцяли запустити кабінет пацієнта ще 4 січня 2024 року. А нині вже середина жовтня, але проект все ще на стадії розробки. Яка ж тепер ситуація?
Складно визначити конкретну дату виходу, але він відбудеться в цьому році. Це наш найбільш амбітний проєкт, адже він стосуватиметься мільйонів пацієнтів. Він перевершує за масштабом ковідні сертифікати. Організувати необхідну підтримку та інші аспекти - завдання не з легких.
Розробка з нашого боку завершена, триває розробка з боку медичних інформаційних систем і Дії, бо вона також залучена. Пацієнт матиме вибір зайти через інтерфейс МІСу чи Дії, кому як зручно.
Крім того, для кабінету пацієнта вже затверджено постанову Кабміну, і наразі на фінальному етапі погодження знаходиться наказ. Ведуться обговорення з Міністерством фінансів та Податковою службою, але ми плануємо завершити цю роботу до кінця жовтня. Одночасно триває розробка системи підтримки та останнє тестування безпеки.
Изображение: Министерство здравоохранения
Запуск буде в три етапи:
Альфа-тестування -- для умовно кількохсот людей;
Бета-тестування проводитиметься для більшої кількості зареєстрованих користувачів.
Для всіх, хто бажає.
На другому етапі [впровадження системи] через кабінет ми плануємо забезпечити пацієнтів інформацією не лише про отримані ними послуги, а й про те, яку суму витрачає держава на ці послуги. Це стане важливим кроком у боротьбі з корупцією.
Ми маємо намір впровадити нову систему інформування, подібну до того, як ви отримуєте смс-повідомлення про запис до лікаря. Наразі ми не можемо реалізувати цю ідею через високі витрати на смс-розсилки, тому шукаємо альтернативні способи. Зараз працюємо над функціоналом, який дозволить надсилати сповіщення через додаток Дія або інші платформи, як-от Viber. Telegram не буде використано (усміхається).
Було оголошено про впровадження електронних медичних висновків для процедур усиновлення. Чи вже почали їх використовувати?
Ще ні, також чекаємо розробку від колег із соціальної сторони і також маємо тут блокери в зміні законодавства.
Чи вдасться технічно вирішити проблему з записом до лікаря?
Пацієнти висловлюють незадоволення через неможливість запису до лікаря, часто звертаючись до Helsi, оскільки цей сервіс найбільш популярний у Києві. Вони зауважують, що хоча держава обіцяє безкоштовні медичні послуги та можливість запису онлайн, на практиці це виявляється складним завданням. Виникає питання: що може зробити держава у цій ситуації? Хоча Helsi є приватною платформою, кожен медичний заклад має право вибирати, якими сервісами користуватися. Чи існує можливість розробки ІТ-рішення, яке б забезпечило відповідність між державними гарантіями і правами пацієнтів?
Дозвольте мені розпочати з невеликого контексту. При розробці Електронної системи охорони здоров'я було використано двокомпонентний підхід, що передбачає наявність централізованої бази даних, що належить державі, а також приватного сектору, який представлений медичними інформаційними системами. Лікарні мають можливість обрати ту інформаційну систему, яка найбільше відповідає їхнім потребам.
Зображення: facebook/Марія Карчевич Марія Карчевич
Цю модель було обрано, напевно, з урахуванням певних ресурсних можливостей держави, оскільки існує специфічний функціонал, який реалізується на центральному рівні. Проте, питання, що стосуються безпосередньої діяльності закладів, такі як медичні записи і господарські справи, забезпечуються медичними інформаційними системами (МІС). Коли відбувалося формування архітектури системи, ринок інвестував значні ресурси для її реалізації.
Ви вже частково відповіли на наступне питання про скарги пацієнтів. Я неодноразово чую, що їх дістали різні сайти і сервіси для запису до різних лікарів. Якраз питали, чому не можна зробити один зрозумілий для всіх.
Якби ми все робили централізовано, думаю, в держави не вистачило б на це ресурсів. Навіть для саппорту треба величезний штат, щоб кожен медзаклад обслуговувати.
Як держава, ми маємо можливість встановлювати певні вимоги до медичних інформаційних систем на загальнонаціональному рівні, проте процес запису до лікаря не підлягає централізованому регулюванню.
Під час пандемії ми моделювали запис на вакцинацію проти ковіду, тоді також розглядали можливість централізованих рішень для черги.
Дослідивши дану проблему, ми усвідомили, що вона є вкрай складною, адже необхідно координувати робочі графіки всіх медичних установ і лікарів для того, щоб здійснювати централізоване управління. Це завдання виглядає неймовірно складним.
Щоб розібратися зі скаргами, необхідно визначити їхню суть.
Що на безоплатний прийом за направленням усі віконця зайняті, а коли обираєш платний, то відразу багато опцій.
Вважаю, що проблема полягає не стільки в технічних аспектах, скільки в організації робочого графіка, встановленого в установі. Якщо спеціалісти, які працюють на платній основі, здатні надати свої послуги, то вони також повинні мати можливість бути доступними для безкоштовних послуг.
Зображення: facebook/Чернівецька обласна клінічна лікарня Медичний працівник Чернівецької обласної клінічної лікарні
Нам таких скарг не надходило, пацієнтам варто звернутися. Якщо це масові скарги, зможемо встановити певні правила з точки зору регулятора або розібратися, чому так відбувається.
Який рівень безпеки електронних медичних даних?
Як зараз працює оця інтеграція Електронної системи охорони здоров'я, її центрального компонента, і різних медичних інформаційних систем, у яких працюють лікарі? Пацієнти чують від лікарів, що краще ходити до фахівців, які використовують один і той самий сервіс. Бо якщо будуть різні, то або зникнуть медичні записи, або їх не побачить лікар, який використовує інший медсервіс. Наскільки я пам'ятаю, центральний компонент будували так, що на ньому мала зберігатися вся інформація.
Отже, в нашій центральній базі існує специфічний функціонал, який повністю відповідає тому, що реалізовано в медичних інформаційних системах.
Отже, всі дані, що містяться в центральній базі, повинні бути реалізовані системами МІС, які до неї підключені.
Можуть виникнути різні питання, коли, наприклад, лікар зберігає медичну інформацію в своїй системі управління і не передає її до центральної бази даних. Лікар може не натиснути кнопку "передати в центральну базу даних" або забути про необхідність синхронізації. Такі ситуації вже викликали певні скарги.
Також є певні МІСи, які зробили собі більше функціоналу, ніж має центральна база даних. У такому разі вони зберігають ці дані локально, їх нема куди передавати, бо в центральній базі ще немає цього функціоналу. Наприклад, цифровізували певні паперові форми.
В інших ситуаціях немає причин для занепокоєння. Якщо медичний працівник правильно зафіксував і передав інформацію до центральної системи, тоді дані стануть доступними.
Уже є практика відключення МІСів -- проходили її з медзакладами, оскільки виявили порушення. До прикладу, відключили 13 МІСів через порушення безпекових питань. Відповідно, медзаклади, які ними користувалися, переходили на інші медично-інформаційні системи.
І катастрофи не сталося.
Зображення: facebook/Марія Карчевич Марія Карчевич
На форумі з питань цифровізації ви зазначали, що мали місце спроби кібератак на медичну систему. Що ж сталося, що виникла потреба в таких атаках?
Кібератаки відбуваються постійно, фактично за день можливі сотні різних атак. Є різні види. Серед найпоширеніших -- зловмисники пробують підібрати паролі до облікових записів і медпрацівників, і користувачів МІСів. Є ддос-атаки, фішингові розсилки. Атаки відбуваються і вдень, і вночі. Буває, що служба безпеки телефонує, бо треба відреагувати.
Ми вживаємо відповідних заходів, щоб система була стійкою, але докладно розповідати про це не варто.
Запитаю інакше. Під час розробки Електронної системи охорони здоров'я, наскільки я пам'ятаю, було передбачено, що навіть у випадку спроби злому центральної системи, зловмисники не зможуть отримати повні дані. Це стало можливим завдяки розділенню особистої інформації пацієнтів і їх медичної історії. Якщо ж, не дай Боже, центральну систему все-таки зламають, наскільки надійно будуть захищені такі делікатні дані мільйонів українців?
У нашій системі реалізовано більше десяти рівнів захисту для центрального компонента, а архітектура забезпечує чітке розділення медичних і персональних даних, що є важливим аспектом безпеки. Хоча можливість зламу завжди існує, проте за весь час нашої роботи ми не стикалися з серйозними інцидентами, подібними до тих, що траплялися у великих приватних компаній у країні.
Найбільш вразливими є ділянки на місцевому рівні.
Якщо хтось зламав місцеву медичну інформаційну систему певної лікарні, то...
Ми їх теж тестуємо, і ще й навчаємо лікарів і заклади, бо там можуть бути певні вразливості.
Пацієнти звертаються зі скаргами на те, що, приходячи до лікаря за направленням, відчувають недостатню увагу з боку спеціаліста. Лікар всього лише витрачає кілька хвилин на обстеження, а потім займається введенням інформації в комп'ютер, не звертаючи на пацієнта особливої уваги. У той же час, медики стверджують, що електронні медичні документи були запроваджені для підвищення ефективності їх роботи, але насправді багато часу витрачається саме на введення даних. Де ж тут криються тонкощі?
Оскільки система обробляє дані для транзакцій на мільярдні суми, впроваджуються нові заходи для верифікації, захисту та перевірки. Це викликає постійні обговорення між необхідністю забезпечення точності даних і зручністю для користувачів.
Крім того, існує значна кількість паперових документів. Часто інформація, що вводиться в систему, також фіксується на папері, що створює серйозні труднощі для медичної галузі.
Ви зазначали на форумі, що процес переведення всіх документів у цифровий формат займе декілька років.
П'ять-сім. Ми ще не встигаємо одні форми цифровізувати, а вже 10 нових додалося. Я хочу зробити для всіх паперових форм шаблони в МІСах і дозволити не вести їх у паперовому вигляді. А друкувати лише за потреби для пацієнта.
Цей формат допоможе оптимізувати нашу діяльність, і в даний час ми активно над цим працюємо. Ми готуємо великий наказ, у якому будуть визначені всі ці форми. На сьогодні ми вже виявили понад 600 форм, і, ймовірно, їх кількість зросте.
Це один наказ для всіх 600 + форм буде?
Зрозуміло. Я усвідомлюю страждання медичних спеціалістів.
Коли ці нововведення почнуть діяти?
Перший етап забезпечить юридичну легітимність. Наступний етап полягає в тому, щоб медичні інформаційні системи (МІС) створили відповідні шаблони. Я вже обговорила це з кількома МІС, і вони готові до реалізації.
