Мирні перемовини з Росією: Forbes виявив таємні наміри Путіна щодо оголошення перемир'я в Україні.

Експерт поділився своїми думками щодо можливих наслідків переговорів про мир в Україні, спираючись на досвід Грузії.

Протягом останніх тижнів дедалі частіше говорять про закулісні мирні переговори щодо припинення війни в Україні, заявляє журналіст і співавтор двох книг про нову холодну війну і російсько-китайську вісь Мелік Кайлан у колонці видання Forbes.

За його словами, ситуація для союзників виглядає досить тривожно, оскільки Росія не припиняє активні атаки на позиції українських військових на сході країни, руйнуючи цілі населені пункти та забираючи життя мирних громадян. Водночас Збройні сили України стикаються з проблемою недостатньої укомплектованості.

"Серед інших причин, важливу роль відіграє той факт, що західні союзники, зокрема США та Німеччина, не забезпечили необхідної і своєчасної допомоги."

Геополітичний експерт зазначив, що через "затримку" з боку союзників України електрична інфраструктура зазнала майже повного руйнування, що призводить до масової еміграції населення. У статті також вказується, що можливе припинення вогню може дозволити Росії утримати захоплені території в обмін на обіцянку Москви підтримати вступ України до НАТО.

Згідно з нормами договірного права, НАТО не приймає нових учасників, які опинилися у стані конфлікту, навіть якщо цей конфлікт вважається "замороженим". Як зазначає Кайлан, процес приєднання до Північноатлантичного альянсу може зайняти певний час, і Росія "не залишиться без дій". Експерт підкреслює, що навіть у разі, якщо Україна отримає членство в НАТО, немає жодних запевнень, що країни Альянсу готові будуть активно втручатися у військові дії проти Росії, якщо їх до цього закличуть.

"І що станеться, якщо Трамп стане президентом? На жаль, як би ви на це не подивилися, існує реальна можливість того, що будь-який компроміс зараз просто призведе до великих проблем у майбутньому", - додає експерт.

Кайлан вважає, що Кремль підготував детальні стратегії на випадок припинення вогню, які значно перевищують можливості Заходу. Він навів приклад Грузії: коли у 2008 році російські війська вторглися в країну, вони зміцнили свій контроль над Південною Осетією та Абхазією. Тодішній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі, усвідомлюючи недостатню рішучість Заходу, оголосив про одностороннє припинення вогню та відійшов з фронту.

Згідно з інформацією ЗМІ, умови миру, які були запропоновані Москвою Тбілісі і передані через президента Франції Ніколя Саркозі, виявилися "надто односторонніми", що змусило Саакашвілі відмовитися їх приймати. Він висловив побоювання, що якщо погодиться на ці "умови", це призведе до державного перевороту. Володимир Путін, глава Кремля, тоді виступив з вимогою, щоб Грузія назавжди відмовилася від Південної Осетії та Абхазії, а також щоб Саакашвілі, серед іншого, подав у відставку. Натомість Росія обмежилася окупацією цих територій і виведенням своїх військ з інших регіонів.

Журналіст підкреслює, що нинішня стратегія Кремля стосовно війни в Україні виглядає наступним чином: президента України Володимира Зеленського змушують відмовитися від контролю над окупованими територіями в обмін на перспективу вступу до НАТО. В момент, коли НАТО почне реалізовувати свої зобов'язання, "ультранаціоналістичні елементи з армії організовують переворот проти Зеленського через втрату Донбасу та Криму". Захід рішуче заперечує цю ситуацію, відштовхуючи від себе лідерів військового заколоту. У свою чергу, Путін активізує пропаганду в українських медіа, звинувачуючи Захід у зраді та підкреслюючи повільність і недостатність його підтримки Україні.

Раніше агентство УНІАН інформувало, що Камала Гарріс відкинула ідею ведення переговорів з Путіним без участі України.

"Якби Дональд Трамп був президентом, Путін сидів би зараз у Києві. Він говорить про те, що: "О, він може закінчити це в перший же день". Знаєте, що це означає? Це означає капітуляцію", - наголосила Гарріс.

Крім того, Київ проводить таємні переговори з Москвою щодо можливого укладення мирного договору. Financial Times передбачає ймовірність втрати частини територій. Згідно з інформацією журналістів, якщо раніше існувало чітке прагнення до того, щоб війська агресора залишили українські землі, то тепер західні партнери все більше схиляються до думки, що конфлікт необхідно вирішувати через дипломатичні переговори.