"Мотивованих волонтерів вже не залишилось": захисник поділився труднощами, з якими стикається армія.
Галас висловив своє незадоволення щодо ухвалення рішення про скасування кримінальної відповідальності за перше самовільне залишення частини або дезертирство.
Пресофіцер 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Ярослав Галас переконаний, що мотивація може бути поштовхом зробити якийсь вчинок, наприклад, піти в ЗСУ, але вона не триватиме довго.
"Залежно від певних обставин (підрозділ, професіоналізм командирів, колектив тощо), мотивація може закінчитися дуже швидко. Тому слід ставитися до служби, як до роботи, проте часто важкої, небезпечної та невдячної, але роботи, яку необхідно виконати. Схожі ситуації бувають і в цивільному житті: ти не хочеш щось робити, мотивації нуль, але треба, і ти просто берешся й виконуєш. Коли в ЗСУ приходить таке розуміння, то стає легше. І згодом боєць починає бачити додаткові бонуси, на які навіть не розраховував: надійні товариші, котрі не кинуть у критичний момент, прості й чесні стосунки", - сказав він у інтерв'ю "Суспільному".
Він вважає, що ключовою мотиваційною силою для військових, поза їхньою службою, є, безсумнівно, родина та близькі люди.
"Я завжди запитую хлопців, за що вони особисто борються. Жоден з них не відповів, що за Верховну Раду, президента чи за владу. Відповіді на це питання різні, але найпоширенішою є те, що вони воюють за своїх рідних та близьких. Тому, коли боєць відчуває підтримку тих, хто чекає на нього вдома, це дуже допомагає. Війна є серйозним випробуванням для стосунків, і, на жаль, не всі витримують це випробування," – поділився думками Галас.
Він вважає, що тема демобілізації є вкрай чутливою та складною. Військовослужбовець зазначив:
Поки військові не отримують адекватних підкріплень, ті, хто б'ється з самого початку, не матимуть можливості повернутися додому до завершення конфлікту, адже немає кому їх замінити. Якщо ж дозволити звільнити військових без заміни, це може призвести до краху фронту. Чи можливо знайти вихід у такій ситуації? Так, варто розглянути питання з нової перспективи.
За його словами, мобілізаційний запас в Україні все ще більш ніж достатній, однак мотивовані добровольці давно закінчилися, а решта чоловіків не хочуть іти воювати.
"Існує кілька причин, чому люди уникають служби, і першою з них є природний страх перед смертю. Проте цей страх можна подолати, про що свідчать сотні тисяч тих, хто вже воює. Другою, не менш важливою причиною, є невизначеність термінів служби. Якби люди знали, що їх призвуть до ЗСУ на рік, з яких 2-3 місяці будуть присвячені навчанням, а решта — службі в зоні бойових дій, з подальшою можливістю отримати хоча б піврічну відпустку після завершення служби, багато з них самі б вирішили йти. Таким чином, опір мобілізації був би значно меншим," - зазначив він.
Галас висловив своє незадоволення щодо ухвалення рішення про скасування кримінальної відповідальності за перше самовільне залишення частини або дезертирство. Захисник дав пояснення:
Отже, якщо особа залишає армію, а потім добровільно повертається, то за погодженням з командиром її знову приймають у підрозділ і відновлюють всі виплати. Але як це вплине на тих, хто сумлінно виконує свої обов'язки і не втікає? По-перше, це викликає значну демотивацію. По-друге, у них може виникнути бажання також втекти, відпочити протягом кількох місяців, а потім повернутися. Таким чином, наслідки виявляються абсолютно протилежними, адже це лише збільшить кількість випадків дезертирства.
Він вважає, що економічне бронювання є, по суті, формою звільнення від служби в Збройних силах України.
"Інакше кажучи, заможні відпочивають, а бідні змушені боротися. Немає сенсу навіть обговорювати реакцію солдатів, яких не відпускають зі служби, навіть якщо їм пропонують гроші. Після таких незрозумілих кроків складається враження, що уряд зовсім не усвідомлює, що відбувається в армійському середовищі. На словах вони стверджують, що прагнуть кращих змін, а на практиці втілюють ще гірші рішення. Це справді тривожно, адже такі дії підривають довіру населення до влади," - зазначив Галас.
Ігор Луценко, військовослужбовець Збройних сил України, журналіст, активіст та колишній народний депутат, висловив сумніви щодо того, чи зможуть військові, які зараз на передовій, пробачити ухилянтам їхнє ставлення до війни.