Парламент затвердив "історичне" збільшення податкових ставок: як це відбувалося та яким стане оподаткування.

Завдяки податковим змінам держава розраховує до кінця року додатково отримати 58 мільярдів гривень

Верховна рада 247-ма голосами підтримала "історичний" (як його дехто називає) законопроєкт №11416-д про підвищення податків. Очікується, що після підписання Президентом (орієнтовно у третій декаді жовтня) більшість його положень наберуть чинності одразу ж після офіційного оприлюднення. Окрім тих, що стосуються змін у звітності й оподаткування банків та інших фінустанов, а також деяких нововведень для ФОПів. Ближчим часом триватиме технічне доопрацювання документа, оскільки через велику кількість внесених народними обранцями поправок у проголосованій редакції виявили певні невідповідності (через неврахування однієї із ключових поправок - №988). Також імовірна реєстрація блокуючих постанов, що на декілька днів відтермінує подання документа на підпис главі держави. Але повністю скасувати податкові зміни з акцентом на підвищення військового збору, мабуть, навряд чи вдасться. Тож уже можемо аналізувати, з якими податковими змінами житимемо далі і який вплив це рішення матиме на державний бюджет.

ЧИМ ЗАВЕРШИЛАСЬ КІЛЬКАМІСЯЧНА "ПОДАТКОВА БИТВА"

Ще до того, як у липні був представлений урядовий законопроєкт №11416 щодо змін у Податковому кодексі, стало очевидно, що без корекції податкових ставок не вдасться закрити бюджетну дірку цього року. У медіа, соціальних мережах та на різних платформах для обговорень почалися активні дискусії про те, які основні податки доцільно підвищити, щоб досягти максимального ефекту з мінімальними наслідками. Чимало експертів, представників бізнесу та опозиційних політиків виступали за збільшення ставки ПДВ, стверджуючи, що це дозволить залучити більше коштів до державної скарбниці, не завдасть суттєвого удару по малозабезпеченим верствам населення та зменшить негативний вплив на позиції "білого" бізнесу в порівнянні з "сірим" сектором. Однак інша частина політиків виступила проти цього підходу, вважаючи, що підвищення військового збору (ВЗ) матиме менший вплив на інфляцію та фінансове становище українців.

У процесі дискусій підготували доопрацьований документ - проєкт №11416-д, - який наприкінці серпня підтримав парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Втім, коли на одному з найближчих пленарних засідань його винесли на голосування в сесійній залі, для ухвалення законопроєкту забракло двох голосів.

У результаті чергового доопрацювання, Верховна Рада проголосувала за документ у першому читанні 17 вересня. Пізніше народні депутати подали близько 1400 поправок, які фінансовий комітет розглянув 4 жовтня, відкинувши більшість із запропонованих змін.

В рамках нових положень, підтриманих для другого читання, виділяється особливий пункт, що регулює сплату мінімального податкового зобов'язання для аграрних виробників. Згідно з цим документом, мінімальний податок не може бути нижчим за 700 гривень за гектар. Для земельних ділянок, де частка ріллі перевищує 50%, цей показник становитиме 1400 гривень за гектар на рік.

Також були уточнені деякі терміни стосовно сплати військового збору. Наприклад, якщо фізична особа-підприємець закриє свою діяльність у жовтні до того, як закон набере чинності, перерахунок військового збору (або його нарахування для тих категорій, які досі не платили) здійснено не буде. Аналогічна ситуація спостерігається і з найманими працівниками, які звільнятимуться в жовтні – підвищений військовий збір не стягуватимуть у минулому, і вони отримають свій розрахунок у повному обсязі, виходячи з установленого обов'язку сплати збору в розмірі 1,5%.

Уточнено, що інші доходи фізичних осіб (не зарплата) оподатковуватимуться підвищеним ВЗ з 1 січня 2025 року. Банки мають сплатити підвищений податок з прибутку (50%) за підсумками цього року, але зроблять це також на початку 2025-го.

Під час засідання фінансового комітету виникло чимало дискусій стосовно можливого переходу від квартальної до місячної звітності з ПДВ, ПДФО та військового збору. В результаті було досягнуто компромісу: всі податкові агенти зобов'язані будуть переходити на щомісячну звітність, але тільки з 1 січня наступного року. До завершення 2024 року звітування залишиться у звичному квартальному форматі.

Щодо звітності, з ухваленням нового законодавства, фізичні особи-підприємці повинні внести зміни до своїх звітів, додавши нову колонку, що стосується сплати військового збору. Цю нову інформацію потрібно буде відобразити вже в річному звіті за 2024 рік, який підприємці подадуть на початку наступного року. Заповнення цієї колонки слід розпочати вже з жовтня цього року, а за попередні місяці можна залишити прочерк.

Одночасно було продовжено термін дії пільги, яка дозволяє особам, що отримують благодійну допомогу в Україні або з-за кордону, не подавати податкову декларацію про свій майновий стан та доходи. Цей пункт також пов'язаний із внесеним до другого читання законопроєкту доповненням, яке передбачає звільнення від оподаткування, включаючи ПДФО, коштів, отриманих споживачами в рамках програми "Національний кешбек".

Ще одним нововведенням, внесеним до другого читання, стало запровадження рентних зборів для підприємств, що займаються видобутком щебеню.

Основні аспекти затвердженого законопроєкту.

Натомість, більшість положень законопроєкту залишилися незмінними між першим і другим читаннями. Депутати виявили підтримку цих пунктів під час сесії. Проте, оскільки Верховна Рада відхилила правку №988, слід взяти до уваги деякі важливі моменти. Таким чином, закон включає в себе:

► Загальний військовий збір зросте з 1,5% до 5%. Однак це не відбудеться з 1 жовтня (заднім числом), як спочатку планувалося, а вступить в силу з моменту набрання чинності відповідного закону.

► Введення військового збору для фізичних осіб-підприємців. ФОПи груп 1, 2 та 4 будуть зобов'язані сплачувати 10% від мінімальної заробітної плати, яка на початок року становила 7100 гривень, отже, сума збору складе 710 гривень. Слід зазначити, що в проекті документа, який було винесено на голосування, залишалися чинними існуючі винятки: військовий збір не стосувався ФОПів, які працюють на тимчасово окупованих територіях, в зонах активних чи потенційних бойових дій, а також тих, хто перебуває на лікарняному понад 30 календарних днів або у відпустці на той же термін. Проте це питання наразі залишається невизначеним. Тема, погодьтеся, досить чутлива...

Замість цього, підприємці на спрощеній системі оподаткування третьої групи в жовтні сплачуватимуть військовий збір "заднім числом" у розмірі 1% (додатково до звичних 5% єдиного податку). Отже, у їхньому річному звіті необхідно буде відобразити дані про сплату військового збору за четвертий квартал.

► Внесення 50% річного податку на прибуток для банків та 25% податку на прибуток для фінансових установ.

Також передбачене впровадження авансових платежів з податку на прибуток для АЗС та "прив'язку" сплати податку на прибуток з обмінників валют до розрахунків у євро. Авансовий платіж для автозаправних комплексів - 30, 45 чи 60 тисяч гривень (залежно від типу заправки) за кожне місце продажу пального. Розмір внеску з обмінників у столиці - еквівалент 700 євро, у містах з населенням понад 50 тисяч осіб - 600, в інших населених пунктах - 200 євро на місяць.

Вже під час голосування в сесійні залі депутати підтримали правку про збереження військового збору в розмірі 1,5% для військовослужбовців.

Усе це, як розраховують автори законопроєкту, додатково принесе до цьогорічного бюджету 58 мільярдів гривень. 137 мільярдів держава додатково отримає у 2025 році.

При цьому і провладні, й опозиційні представники фінансового комітету ВР не виключають ймовірності того, що за певний час (можливо, ще до кінця цього року) парламент повернеться до ідеї паралельного підвищення ПДВ. Розглядають наразі помірковані варіанти - збільшення податку на 1% або на 2%. Це допоможе збільшити бюджетні надходження відповідно на 45 чи на 90 мільярдів гривень.