Переговори щодо приєднання до Європейського Союзу: система правосуддя та захист прав людини.
17-19 вересня в Брюсселі в рамках перевірки українського законодавства на відповідність правовим стандартам Європейського Союзу відбудеться двостороння сесія Україна – ЄС. Цей захід буде зосереджено на обговоренні переговорного Розділу 23 "Верховенство права та основоположні права і свободи".
Приблизно 300 осіб, що представляють державні органи, візьмуть участь у зустрічі з української сторони, але більше ніж 85% з них долучаться в режимі онлайн.
Українська команда вже на території Брюсселя. До її складу входять віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, представники Верховного та Конституційного судів, а також члени Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівники Міністерства юстиції та інших державних установ. "Важливо підкреслити, що члени нашої делегації не просто представляють свої органи, а діють як злагоджена команда, яка відстоює позицію України", -- зазначив Віталій Гацелюк, член ВККС, коментуючи події в Брюсселі.
Офіційна процедура скринінгу відбувається за 33 переговорними главами (розділами), які згруповані за шістьма кластерами (тематичними блоками). Процедура включає два етапи -- пояснювальні сесії та двосторонні зустрічі. Мінʼюст є головним координатором за переговорними розділами 23 "Верховенство права та основоположні права та свободи", 24 "Юстиція, свобода та безпека", що належать до кластера "Основи" (Fundamentals).
Розділ 23 охоплює аспекти права та політики Європейського Союзу, що стосуються незалежності та ефективності судочинства, а також заходів щодо запобігання і боротьби з корупцією, яка є серйозною загрозою для стабільності демократичних інститутів і верховенства права. У цьому контексті розглядаються основоположні права і свободи, які закріплені в договорах ЄС та Хартії Європейського Союзу про основоположні права. Серед них: права дітей, захист осіб, які повідомляють про порушення норм права ЄС, охорона персональних даних, процесуальні права та гарантії, права жертв злочинів, протидія расизму і ксенофобії, свобода висловлювання думок, принцип недискримінації, захист прав ромських громад, гендерна рівність, права людей з інвалідністю, а також права громадян країн-членів ЄС.
Отже, можна стверджувати, що Розділ 23 охоплює важливі та багатогранні питання, включаючи судову систему, прокуратуру, адвокатуру, освітні програми в юридичній сфері, протидію корупції, а також основні права і свободи особи.
За переглянутою 2020 року методологією розширення ЄС, розділи 23 "Верховенство права та основоположні права та свободи" та 24 "Юстиція, свобода та безпека" є найголовнішими протягом усього процесу переговорів. Жоден переговорний розділ ЄС не буде закритий, допоки не виконано бенчмарків (контрольних показників) у межах цих двох розділів.
"Єврокомісія приділяє особливу увагу підготовці до переговорів у межах Розділу 23. Комісія вже отримала від нас і проаналізувала необхідну інформацію, яку ретельно напрацьовувала наша команда", -- зазначила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина за результатами завершальної наради української делегації.
Підготовка до даного процесу зайняла кілька місяців і включала створення письмових відповідей на запитання Європейської комісії. За нашими даними, це призвело до формування понад 700 сторінок тексту, що був підготовлений у відповідь на запити Єврокомісії. Крім того, команда працювала над усними презентаціями, які будуть представлені у Брюсселі у вівторок.
В ході переговорів делегати судової влади представляють уявлення української сторони про фактичну ситуацію в судовій системі України. Ми провели бесіди з представниками Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо їхніх доповідей.
Дмитро Лук'янов, заступник голови Вищої ради правосуддя, обговорить діяльність ВРП та ВККС після відновлення їхніх повноважень. Він також підніме питання щодо незалежності судової системи, кадрового дефіциту в судах, що перевищує 30%, а також про процес призначення нових суддів і дисциплінарну відповідальність для існуючих. Окрім того, він розгляне створення Служби дисциплінарних інспекторів ВРП та інші важливі аспекти.
Важливим є питання забезпечення інституційної безперервності (континуїтету) Вищої ради правосуддя. На сьогодні до складу ВРП не призначені представники від президента (два члени) та не обрані представники від з'їзду адвокатів (два члени). І якщо конкурси за квотою президента хоча б відбуваються, то з'їзд адвокатів, що стане відправною точкою для проведення конкурсу, так і не був оголошений з 2022 року.
Складна структура вибору членів Вищої ради правосуддя (ВРП) має на меті забезпечити її незалежність, однак водночас це створює певні ризики для формування та ефективності ради, -- звертає увагу заступник голови ВРП Дмитро Лук'янов. -- У березні 2025 року термін повноважень сплине у двох суддів, що є членами ВРП, внаслідок чого в раді залишиться лише мінімальний кворум – 15 осіб. Це може призвести до повторення ситуації 2022 року, коли ВРП втратила свою діяльність і не виконувала конституційні функції протягом цілого року. Подібна ситуація може виникнути як через непередбачувані обставини, особливо в умовах війни, так і внаслідок свідомої політики певних зацікавлених сторін.
У Вищій раді правосуддя (ВРП) вважають, що проблему можна вирішити, спираючись на рекомендації Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) та Венеціанської комісії. Зокрема, КРЄС запропонувала внести до законодавства норму, згідно з якою "повноваження члена ради можуть бути припинені лише внаслідок законного обрання нового члена", що дозволить забезпечити безперервність роботи Ради, навіть у випадках, коли парламент або інші органи не змогли провести голосування щодо нових членів (пункт 36 Висновку КРЄС (№24) 2021). Цей підхід уже успішно застосовується в ряді європейських країн, таких як Бельгія, Іспанія, Італія та Португалія.
Однією з ключових тем переговорів є функціонування судової системи під час війни. Наразі в Україні функціонують 596 судів, серед яких 561 – це загальні місцеві та спеціалізовані суди, а 35 – апеляційні. Внаслідок конфлікту було знищено або пошкоджено 142 будівлі 120 судових установ. 54 судді та 389 працівників судових апаратів приєдналися до Збройних Сил України, а чотири судді та 14 співробітників апаратів судів загинули.
Член ВККС Віталій Гацелюк обговорить низку важливих тем, серед яких регулярна оцінка суддів, а також плани щодо ухвалення відповідних нормативних актів. Він також зосередиться на роботі Громадської ради доброчесності, питаннях фінансування системи правосуддя та аспектах суддівської освіти. Зокрема, буде розглянуто стан діяльності Національної школи суддів України, її міжнародну співпрацю, плани на 2025 рік та конкретні заходи, які необхідно впровадити для ефективної відповіді на виклики, що постають перед Україною в контексті європейської інтеграції. Обговорюватиметься адаптація тренінгів для суддів до вимог євроінтеграції, зокрема включення до навчальних програм курсів з основ європейського права, статусу Суду справедливості ЄС, а також важливість захисту вразливих груп населення і розгляду справ, пов'язаних із наслідками збройної агресії проти України.
Віталій Гацелюк підкреслює, що Єврокомісія має глибоке розуміння ситуації. Вона ставить запитання, на які відповіді є надзвичайно корисними для подальшого розвитку української державності. "Саме проведення цього процесу є надзвичайно важливим, оскільки воно сприяє координації напрямків майбутньої правової реформи. Я не виявив жодного запитання, яке б не мало значення для Єврокомісії. Загалом це є потужним інструментом для України – можливістю оцінити власний стан з боку та спланувати наступні кроки. В Україні потрібні чіткі терміни, індикатори та засоби вимірювання. Це часто використовується в управлінні проектами або в розробці політики, де чітко видно, до якого результату ми прагнемо в різних аспектах і коли планується досягти цього результату".
За тиждень перед стартом переговорів коаліція громадських організацій, до складу якої входять Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, "Адвокат майбутнього" та Асоціація правників України, представила свій звіт про стан справ у рамках Розділу 23.
Цей звіт є першим, який підготував громадський сектор України для Європейської комісії після здобуття статусу кандидата на членство в ЄС. Аналогічні тіньові (фактично альтернативні) звіти щороку створюються в усіх країнах, що прагнуть до вступу в Європейський Союз.
"Цей Тіньовий звіт надає більш комплексний та зрозумілий погляд на процес реформ в Україні. Він виступає важливим засобом для підготовки до переговорів про вступ до Європейського Союзу, як для української сторони, так і для ЄС", — підкреслює Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту Європейського Союзу "Право-Justice".
Звіт було створено з урахуванням усіх аспектів Розділу 23. Окрім інформації про поточний стан справ, він включає детальний опис важливих досягнень та викликів по кожному з напрямів, а також близько 350 рекомендацій. Процес моніторингу, аналізу та складання Тіньового звіту проходив з лютого по серпень 2024 року.
Представники Європейської комісії дали високу оцінку якості підготовки Тіньового звіту, підкресливши, що його матеріали будуть неодмінно враховані в подальшій роботі.
"Я ніколи не зустрічав такого ґрунтовного звіту, підготовленого представниками громадянського суспільства, в жодній країні, де я працював раніше. Цей звіт стане основою для наших рекомендацій щодо скринінгового звіту, а також під час обговорення проєкту дорожньої карти реформ у сфері верховенства права, які Україні необхідно буде розробити для просування до ЄС. Безумовно, ці матеріали також слугуватимуть для встановлення орієнтирів у переговорах про вступ. Тому даний звіт є надзвичайно актуальним для нашої співпраці з Україною", -- підкреслив під час презентації звіту Манфредас Лімантас, керівник сектору верховенства права та боротьби з корупцією Представництва ЄС в Україні.
Завтра в Брюсселі Україна відкриє нову сторінку і на нашому шляху до ЄС, і на шляху до реформування (а точніше, належного впорядкування) ключових сфер, віднесених до кластера "Основи" (Fundamentals). І якщо за такими напрямами, як суди, прокуратура, боротьба із корупцією, вже є суттєві досягнення, адже ключові вимоги до них в основному відомі, хоча, звісно, попереду ще довгий і складний шлях, то за напрямами адвокатура та юридична освіта, які вперше з'явилися у звіті ЄК за 2023 рік, список вимог буде сформовано за результатами переговорів і, ймовірно, Тіньового звіту громадського сектору.
Після публікації Єврокомісією звіту про скринінг на 2024 рік Україна розпочне формування дорожньої карти, яка міститиме ключові завдання та індикатори, відповідно до яких вона планує рухатися впродовж наступних років на шляху до вступу в ЄС. Це ідеальний момент для всіх учасників кластера "Основи" оцінити свою професійну відповідність актуальним викликам, які постають перед Україною. Варто задуматися, наскільки вони готові до серйозних реформ та точного виконання запланованої дорожньої карти, адже будь-яке невиконання вимог буде зафіксовано громадським сектором і може стати перешкодою під час наступних перевірок з боку Єврокомісії.
