Розширення складу Ради Безпеки ООН та можливе виключення Росії: чи є реалістичною пропозиція президента Фінляндії?

18 вересня президент Фінляндії Олександр Стубб висловився в інтерв'ю для Reuters щодо важливості реформування Ради Безпеки ООН. На його думку, ця ініціатива має на меті збільшення кількості членів Радбезу, скасування права вето для будь-якої країни, а також виключення тих держав, які беруть участь у "незаконних війнах", як, наприклад, вторгнення Росії в Україну.

Варто нагадати, що такі питання стали з'являтись в інформаційній повістці західних та вітчизняних медіа майже від самого початку російського вторгнення в Україну, зокрема й у нашому виданні. Крім того, у першій половині 2023 року окремі американські високопосадовці та дипломати виступали з ідеєю реформи Ради Безпеки ООН, про що також писало наше видання. Однак слід зазначити, що, на жаль, реальних кроків у цьому напрямку зроблено так і не було.

Президент Фінляндії виступає за розширення складу Ради Безпеки ООН.

Отже, у випадку більш детального аналізу інтерв'ю Александра Стубба, важливо акцентувати увагу на практичних аспектах запропонованої ним реформи. Зокрема, президент Фінляндії пообіцяв підтримати ініціативу щодо реформування під час найближчої Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, де планується обговорення складу Ради безпеки цієї міжнародної організації.

Варто підкреслити, що Рада Безпеки ООН складається з п'яти постійних членів: США, Китаю, Росії, Великої Британії та Франції, а також з десяти непостійних країн, які змінюються. Як зазначив Стубб у своєму інтерв'ю, основна мета Ради Безпеки полягає в підтримці міжнародного миру, але "геополітична конкуренція призвела до того, що вона опинилася у безвихідній ситуації щодо питань, що стосуються України та Газу". Крім того, президент Фінляндії висловив намір запропонувати розширення кількості постійних членів Ради Безпеки з п'яти до десяти, включивши ще одну країну з Латинської Америки та по дві з Африки та Азії. Він також підкреслив, що, на його думку, "жодна країна не повинна мати право вето в Раді Безпеки ООН".

Росію слід усунути з Ради Безпеки ООН, оскільки її присутність викликає питання щодо легітимності.

Варто підкреслити, що США, одна з п'яти держав, які володіють правом вето, також підтримують ініціативу виділення двох постійних місць для африканських країн, про що наше видання вже повідомляло раніше. Додатково, президент Фінляндії Александр Стубб наголосив, що будь-яка країна, яка веде незаконну війну, як це робить Росія в Україні, повинна бути усунена з Ради Безпеки ООН.

Слова фінського лідера можна доповнити зауваженням, що Росія автоматично зайняла місце в Раді Безпеки як правонаступниця Радянського Союзу. Це означає, що не було проведено жодних процедур голосування чи затвердження для її включення, що залишає відкритими питання щодо легітимності її присутності в Радбезі.

Стубб здійснює величезний жест на підтримку держав Глобального Півдня.

Александр Стубб також підкреслив, що його ініціативи для Ради Безпеки "перевищують звичайний рівень висловлювань малих країн". Він додав, що великі держави навряд чи погодяться на зменшення свого впливу без певних умов. В цілому, він висловив сподівання, що інші члени Ради Безпеки ООН сприятимуть реалізації цього плану до 80-річчя організації, яке відзначатимуть наступного року.

Він підкреслив: "Основне, що я хочу донести - якщо держави глобального Півдня, зокрема Латинської Америки, Африки та Азії, не отримають постійного членства в системі, то вони можуть відвернутися від ООН. Це нам не потрібно".

Також Стубб відзначив "особливу роль" країн Глобального Півдня щодо нейтралізації ядерних погроз з боку Росії та особисто Володимира Путіна. "Минулого разу, коли ми бачили, як Путін використовував агресивну мову щодо ядерної зброї, Глобальний Південь і Китай, по суті, сказали йому зупинитися", - сказав фінський президент.

Розширення Ради Безпеки ООН шляхом залучення країн Глобального Півдня є "самопідривом".

Таким чином, концепція збільшення складу учасників Ради Безпеки ООН викликає багато суперечностей, адже має як позитивні, так і негативні аспекти. Ці країни, по суті, виступають неформальними партнерами або прихильниками Росії та Китаю, які стали лідерами антизахідного блоку, об'єднуючи під своєю егідою нації, що в наукових колах іменуються "Глобальним Півднем".

Тому пропозиції західних країн ввести ці країни до Ради Безпеки ООН можна порівняти із народним прислів'ям про цапа, якого добровільно впустили на город, або із більш жорсткою аналогією про постріл собі в ногу.

Немає жодних запевнень, що нові держави Азії, Африки та Латинської Америки не почнуть відстоювати інтереси Китаю та Росії на найвищому рівні. Більш того, ймовірність того, що це відбудеться, становить 80-90 відсотків. У цьому контексті можна розглядати як позитивну ініціативу пропозицію президента Фінляндії про виключення Росії. Однак варто пам'ятати, що згідно з регламентом будь-які зміни в складі Ради безпеки потребують схвалення двома третинами Генеральної асамблеї, включаючи п’ятьох країн з правом вето, до яких входить і Росія.

Припускати, що країна-агресор може проголосувати за своє власне виключення, просто нереально. Жодні зміни в регламенті не можуть відбутися без згоди Росії. Крім того, не слід забувати про Китай, який на регулярній основі підтримує РФ на глобальному рівні й, безсумнівно, перешкодить будь-яким антиросійським пропозиціям у Раді безпеки ООН.

Таким чином, не існує законних засобів для реалізації концепції Олександра Стубба про виключення Росії. Крім того, в останні роки колективний Захід, а особливо США, не має достатньої сміливості та політичної волі, щоб порушувати встановлені норми.