Тайна предков человечества: действительно ли неандертальцы пользовались одеждой?

Вони проживали в регіоні з суворими зимами. Неандертальці, які населяли Північну Європу, були змушені витримувати холодні сезони. Відомо, що вони мали потужні фізичні характеристики і вміли розкладати вогонь. Але чи носили вони одяг? Непрямі свідчення вказують на те, що ці давні предки сучасних людей могли бути одягнені в шкіру та хутро з голови до ніг. Проте, досі не вдалося знайти залишки одягу неандертальців, як зазначає Live Science. "На жаль, ми, ймовірно, ніколи не отримаємо археологічних доказів існування одягу неандертальців, оскільки такі матеріали погано зберігаються," - зазначила Кара Окобок, біолог з Університету Нотр-Дам. Неандертальці населяли території аж до Сибіру. Вони відрізнялися широкими грудними клітинами, носами, плечима та тазами, а також коротшими кінцівками, що допомагало їм зберігати тепло в холодному кліматі.

Одним із засобів підтримки такої фізичної форми було споживання значної кількості м'яса, що також сприяло збільшенню вироблення тепла. Неандертальці могли зігріватися, активізуючись і сидячи біля вогнища. Проте, за словами Окобок, "Їм безумовно потрібен був якийсь додатковий захист, окрім їхньої шкіри, аби підтримувати оптимальну температуру тіла. Я б не здивувалася, якби вони носили кілька шарів одягу на обличчі, голові, руках, ногах, долонях і стопах". Водночас є свідчення про наявність одягу у пізніших анатомічно сучасних людей. Наприклад, знаменитий льодовий чоловік Еці, що жив 5000 років тому, був одягнений у шкіряний костюм. Проте у неандертальців подібних знахідок не виявлено. Існують лише непрямі докази: на кам'яному скребку з Ноймарк-Норда в Німеччині знайдено невелику кількість залишків, які, ймовірно, належать до обробки шкур приблизно 200 тисяч років тому. Ці залишки містять кислоту з дубової кори, яка могла використовуватись для дублення або консервації тваринних шкірок. Однак залишається незрозумілим, чи були ці матеріали частиною одягу чи хутряних покривал.

Шила з каменю та кістки, які були знайдені в пізньому неандертальському поселенні в центральній Франції, свідчать про те, що ці давні люди, ймовірно, виготовляли інструменти спеціально для зшивання шкур, аби створити одяг або укриття. Дослідження ДНК платтяних та головних вошей вказують на те, що неандертальці та Homo sapiens розійшлися приблизно від 170 000 до 72 000 років тому. Також є припущення, що ще один вид платтяних вошей міг бути занесений до H. sapiens з іншої стародавньої людської групи, можливо, з неандертальців, близько 100 000 років тому. Оскільки платтяні воші живуть на одязі, це може свідчити про те, що наші предки почали носити його раніше, ніж вважалося. Передні зуби більшості неандертальців значно зношені в порівнянні із задніми, що вказує на використання рота для утримання та маніпуляцій з предметами, а не лише для харчування. Це зношування нагадує те, що спостерігається у сучасних інуїтів, які використовують свої зуби для обробки шкур тварин задля виготовлення одягу. Найдавнішим прямим свідченням технології виготовлення волокон у неандертальців є фрагмент тришарового шнура, знайденого на стоянці на південному сході Франції, датованій періодом між 41 000 та 52 000 років тому. Хоча шнури і мотузки можуть бути використані для виготовлення сіток, кошиків та пасток, вони також можуть слугувати основою для взуття та тканини. Вчені відзначають, що наразі немає відомостей про випадки обмороження неандертальців, що може вказувати на їхній одяг. Що стосується типу одягу, який носили неандертальці, існує різнобічна думка: раніше вважалося, що це були прості пов'язки на стегнах та накидки, але свідчення про їхній високий інтелект вказують на можливість наявності більш складних виробів.