Початок навчального року 2024-2025 в Україні: уроки в укриттях та підземних спорудах
В Україні стартував новий шкільний рік.
Українська школа розпочинає новий навчальний рік у надзвичайно складних умовах. Перехід на офлайн-навчання, рекомендований владою, залишається важкодосяжним через триваючі обстріли.
На даний момент створено 5 зон безпеки. Від небезпечних у східних і південних регіонах, де навчання в очному форматі неможливе, до задовільних, де всі учні мають бути в класах. Будівництво укриттів розпочато з східних регіонів і просувається на захід. На зведення нових укриттів з державного бюджету виділено 2,5 мільярда гривень, а минулого тижня було додано ще 5 мільярдів.
Про це розповідає у своєму сюжеті кореспондентка "ТСН. Тиждень" Ірина Коваленко.
У селищі Шевченкове на Київщині спалахнув протест серед батьків школярів. Основним приводом стала незавершена будівля укриття до початку навчального року. За відсутності укриття очне навчання не може бути проведено.
Укриття почали будувати в травні за кошти місцевої влади. Але розуміли, що цих грошей не вистачить, тому знайшли європейський фонд, який погодився дофінансувати об'єкт.
"Ми стали учасниками програми бельгійської неурядової організації на суму 1 мільйон 250 тисяч євро. Через це роботи тимчасово призупинені, оскільки фінансування ще не надійшло", - повідомив заступник селищного голови Великої Димерки Олександр Куценко.
У бельгійській агенції "Анабель" ТСН відповіли, що справді ще не перерахували кошти. А від офіційного коментаря - відмовилися. Хоча цього тижня їхній директор зустрічався із нашим міністром інфраструктури і підписали меморандум про патронат над Києвом, Черніговом і цими областями. Планують спрямувати 150 мільйонів євро на відбудову соціальної та енергетичної інфраструктури. Але як почати навчання школярам у Шевченковому офлайн, а не дистанційно? Рішення начебто знайшли.
"Згідно з інформацією від селищної ради, перший поверх, висотою 4 метри, додатково облаштовується або спеціальними габіонами, або чотирма рядами бетонних блоків."
Два тижні тому було ухвалено рішення щодо можливості облаштування укриттів для навчальних закладів в Україні.
У Рівному ліцей обладнаний протирадіаційним укриттям, здатним вмістити до тисячі осіб одночасно. За словами заступниці директора Алли Яцені, в цьому укритті можна не лише перебувати, але й продовжувати навчальний процес.
У вересні в Харкові лише 10% школярів почнуть навчання в очному форматі. Для них будуть організовані заняття на шести станціях метро, у спеціально облаштованій підземній школі та в двох укриттях, що забезпечують захист від радіації.
На сьогоднішній день у Харкові налічується понад 50 тисяч школярів. Для забезпечення можливості більшій кількості дітей отримувати очне навчання, міська влада планує відкрити додатково три підземні школи. У цих закладах будуть навчатися учні початкових класів.
В одному із ліцеїв Києва навчається понад півтори тисячі дітей і всі не можуть одночасно бути в укритті. Тому і дві зміни. Директорка провела нам екскурсію укриттям. Тут багато приміщень, як невеликих так і величезне. Пані Алевтина наголошує дітям безпечніше в укритті школи, ніж дома.
Також наявні два високопотужних генератори та два менших для використання під час відключень електроенергії. Пальне надається за кошти місцевого бюджету. Проте виникає питання, чи вистачить фінансів у разі тривалих відключень електроенергії.
"Якщо виникають проблеми з опаленням, у нас є тепловий вентилятор. У разі відсутності тепла під час критичного зимового періоду, розглядатимемо можливість переходу на дистанційну форму навчання," - зазначила Алевтина Багінська, директорка ліцею №34 імені Віктора Максименка.
Ліцей виступає осередком стійкості. У випадку його активації освітній процес переводиться в онлайн-формат.
Загалом, за словами міністра освіти, укриття мають 86% шкіл по країні. Ольга - вчителька англійської мови і мати 9-тикласниці Каміли. На її думку дистанційка - це не тотальне зло, і вчитися можна успішно й онлайн.
"Я як вчитель кажу, що дистанційка не визначає рівень знань. Очне навчання не визначає рівень знань. Якщо дитина вчиться, вона вчиться на дистанційці, або вчиться очно в школі", - каже вчителька англійської мови Ольга Ярова.
Приблизно 400 тисяч українських школярів перебувають за кордоном. Ця ситуація становить серйозну загрозу для майбутнього України.
"Вони все більше освоюються на тій території, йдуть на навчання постійне в ті школи і наша задача забезпечити їм зв'язок", - каже голова підкомітету з питань вищої освіти комітету ВР Юлія Гришина.
Рішенням є проект під назвою "Українознавчий компонент." Це така стисла навчальна програма, яка містить в собі суто українські предмети - це українська мова, українська література, історія України, географія, Захист Вітчизни. Вона існує вже рік. І про неї дуже мало знають.
Донька Тетяни відвідує українську школу за повною програмою, одночасно навчаючись у німецькій. Це вимагає значних зусиль.
"Навантаження тут вже значно зросло. У молодших класах, таких як четвертий, все було відносно просто. Але зараз з'явилися проєкти та домашні завдання, і поєднувати їх стає все важче", - коментує Тетяна Табушева, мати учениці сьомого класу.
За українознавчим компонентом навчання не 25 годин, а 6. Водночас оцінки з інших дисциплін, які опановують за кордоном, будуть зараховані в українській школі.
"Перелік цих шкіл можна знайти на сайті Міносвіти. Щоправда, треба довгенько пошукати. І там у кожному регіоні є певний перелік. Так, у цьому списку може не бути саме вашої школи. І це не страшно - обираєте ту, яка є. І цим спрощуєте життя вашій дитині і собі ж. При цьому не втрачаючи зв'язку з Україною. Яка, здається попри всі виклики - адаптується, робить помилки, але прагне перемогти", - йдеться у сюжеті ТСН.
