Скандали в МСЕК: чи є шанси на покарання?
Ситуація навколо медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) продовжує розвиватися та привертати увагу. Вже зафіксовано кілька випадків, які перебувають під розслідуванням одразу трьох правоохоронних структур, і стосуються десятків можливих учасників у різних регіонах України. Існує висока ймовірність, що цей скандал незабаром поповниться новими фактами та відкриттями.
Проте, що стає зрозумілим у цю хвилину, так це те, що, крім потреби в реформуванні самої системи МСЕК, цей великий скандал виявив також ряд критичних питань у сфері антикорупції.
Хто і яким чином може займатися розслідуванням подібних ситуацій? Які кроки вживаються, якщо виявляються незаконно здобуті кошти керівників МСЕК? Які дії повинно було вжити НАЗК для виявлення таких можливих зловживань? Чи понесуть покарання всі, хто причетний до реальних правопорушень у МСЕК? Розглянемо ці питання детальніше.
Незважаючи на численні "відгалуження" у справі керівників МСЕК, важливо підкреслити ключових учасників цього скандалу.
Все почалося з обшуків, проведених Державним бюро розслідувань, у керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи та її сина Олександра, який також займає посаду начальника Пенсійного фонду Хмельниччини. Після того, як правоохоронці виявили в їхньому домі 6,5 мільйона доларів незадекларованих готівкових коштів, а також докази незаконного видавання довідок про інвалідність, Тетяні Крупі було оголошено підозру у незаконному збагаченні.
Невдовзі справу, що розслідувалося Державним бюро розслідувань, було передано до Національного антикорупційного бюро, оскільки Крупа є депутаткою Хмельницької обласної ради, а за законом розслідування стосовно осіб такого статусу має здійснювати саме НАБУ. Жінці вже було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, але це рішення наразі оскаржується в апеляційному суді. Детальніше про особливості цієї справи ми розглянемо далі.
Затримання Крупи -- це лише початок історії. Далі журналісти провели власне розслідування і виявили, що у півсотні прокурорів Хмельниччини, у тому числі й обласного прокурора Олексія Олійника, є оформлена інвалідність. І за цей статус вони роками отримували пенсії.
Цей розвиток подій в результаті спричинив ряд рішень з боку влади. Зокрема, Офіс Генерального прокурора розпочав службові перевірки, що охоплюють всі прокурорські органи. За попередньою інформацією від ОГП, вже зафіксовано схожі ситуації з десятками прокурорів з інвалідністю в різних регіонах. Це також стало підставою для подачі у відставку самого Генерального прокурора.
Читайте також: Історія генпрокурора Костіна: від друга Єрмака до гучної відставки
Президент Володимир Зеленський відреагував на цей скандал, що стосується МСЕК, оголосивши про план масштабних перевірок усієї організації та про можливу її ліквідацію. На даний момент публічна частина цього інциденту завершена.
Проте давайте знову зосередимось на справі Крупи та розглянемо, чому вона є унікальною і чим відрізняється від інших випадків, пов'язаних з МСЕК.
Як було зазначено раніше, справу Крупи розслідує НАБУ, а подальший розгляд здійснюватиме ВАКС, оскільки вона є депутаткою обласної ради. Що стосується інших членів МСЕК, їхні дії потрапляють під розслідування ДБР. Проте, тут є виняток — справу, пов'язану з можливими корупційними схемами очільниці Миколаївського обласного МСЕК Віри Бєлякової, розслідує СБУ. Під час обшуків у її помешканні було знайдено понад 450 тисяч доларів готівкою, а також колекцію ювелірних прикрас, які вона приховувала за різними адресами. Крім того, її син має російський паспорт, отриманий у консульстві РФ в Одесі до початку повномасштабної агресії.
Але головне запитання -- яку відповідальність можуть понести фігуранти за законом, якщо суд визнає їх винними? "Закон про запобігання корупції" встановлює вичерпний перелік посадовців, які можуть бути покарані за незаконне збагачення, і серед них немає очільників обласних МСЕК або будь-яких інших членів цих комісій.
Це означає, що покарати голів МСЕК можна лише за недостовірне декларування, і максимальне покарання за такий злочин -- позбавлення волі на 2 роки без можливості обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом 3 років. При цьому незаконні статки конфіскувати не вийде, якими значними вони б не були, оскільки ця стаття не передбачає додатковим покаранням конфіскацію.
З іншого боку, держава має право притягнути голів МСЕК до кримінальної відповідальності за легалізацію доходів (ст. 209 Кримінального кодексу України). Якщо посадова особа МСЕК отримує хабар і, наприклад, використовує ці кошти для покупки майна або розміщує їх на банківських рахунках, це може бути підставою для кримінального переслідування. За цією статтею передбачено суворе покарання — до 6 років позбавлення волі, а у випадках, коли йдеться про майно на суму понад 9 мільйонів гривень, термін може зрости до 8 років. Крім того, незаконно здобуте майно може бути конфісковано. Проте в Україні така практика майже не застосовується, хоча могла б стати ефективним рішенням у справах голів МСЕК.
І саме через складність покарання для таких порушників парламенту варто включити цю категорію людей до переліку уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це дозволить притягувати недоброчесних очільників МСЕК до відповідальності за незаконне збагачення і конфісковувати їхні активи або в межах кримінального провадження, або в межах цивільної конфіскації.
Що стосується прокурорів з Хмельницького та інших регіонів, наразі є відомості лише про проведення службових розслідувань стосовно них. Однак ці розслідування не передбачають можливості притягнення до відповідальності за корупційні дії. В результаті службових перевірок прокурори можуть отримати лише догану або бути звільненими. Разом з тим, результати таких перевірок можуть стати основою для подальших кримінальних розслідувань, якщо Офіс Генерального прокурора передасть їх до Державного бюро розслідувань або Національного антикорупційного бюро.
Поки триває службове розслідування, всі прокурори, стосовно інвалідності яких існують сумніви, можуть виконувати свої обов’язки, якщо їх не буде відсторонено чи звільнено до завершення розслідування.
Однак, якщо з'ясується, що прокурори незаконно оформлювали інвалідність в рамках корупційної схеми, їм можуть бути пред'явлені кримінальні звинувачення. Зокрема, це може стосуватися статті 369 — надання неправомірної вигоди, статті 358 — підробка документів, або ж статті 190 — шахрайство. Проте наразі немає жодних відомостей про те, що такі справи були відкриті, а підозри висунуті.
Голови регіональних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) зобов'язані надавати свої декларації, незважаючи на нещодавні заяви Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Усі декларації доступні для громадськості, за винятком документів від голови Херсонської МСЕК Наталії Сальникової. Ми провели аналіз фінансових даних 23 голів обласних МСЕК і виявили, що можливі порушення можуть бути пов’язані не лише з Тетяною Крупою.
Нас особливо тривожить той аспект, що 18 з 23 керівників отримують пенсію, або ж її отримує один із подружжя, причому в 8 випадках пенсії отримують обидва партнери.
Тут важливо, що через особливості внесення даних в декларації ми не можемо встановити, чи ідеться про пенсійні виплати за вислугу років, чи про пенсію за інвалідністю, чи за якоюсь іншою характеристикою. Але такий аналіз може і, очевидно, має здійснити НАЗК. Адже отримання пенсії очільниками МСЕК та членами їхньої сім'ї в разі, якщо вона була присвоєна саме по інвалідності, може свідчити про потенційний конфлікт інтересів, що якраз входить до зони регулювання НАЗК.
Крім того, у більше ніж 50% випадків можна спостерігати значне зростання активів у голів обласних МСЕК за час їхньої каденції. Звичайно, до рівня Тетяни Крупи, чиї статки вражають, та її чоловіка, який також займає державну посаду на чолі управління Держаудитслужби Хмельницької області, багато хто з колег не дотягує. Проте деякі випадки заслуговують на особливу увагу. Наприклад, голова Волинської МСЕК Василь Тимощук задекларував 50 об'єктів нерухомості. Однак його дохід у 492 тис. грн за 2023 рік (включаючи пенсію) і попередні дані, які свідчать про значно нижчі заробітки, викликають серйозні питання щодо можливості придбання такого великого обсягу майна.
Тривожну картину викликає тенденція, коли керівники МСЕК, а також їхні партнери, активно купують великі земельні наділи, часто за неймовірно низькі ціни. Наприклад, дружина голови Івано-Франківської обласної МСЕК Михайла Кулаєця за час його роботи на цій посаді отримала у власність чотири земельні ділянки площею понад тисячу квадратних метрів. У свою чергу, сам Кулаєць протягом 2023 року збагатився ще п’ятьма ділянками, загальна площа яких вимірюється тисячами квадратних метрів. Згідно з його декларацією, чотири з цих ділянок оцінюються менше ніж у 10 тисяч гривень за кожну.
Цей текст викликає запитання: чи проводило НАЗК перевірку декларацій керівників обласних МСЕК, і які результати отримало Агентство внаслідок цих перевірок?
Загалом шість декларацій керівників МСЕК успішно пройшли автоматизовану повну перевірку НАЗК, яка включає звірку інформації з реєстрами. Проте існує багато питань щодо ефективності цієї автоматизованої перевірки. Адже під час ручної перевірки уповноважена особа має змогу запитати у декларанта пояснення стосовно джерел задекларованих коштів, чого автоматизована система не може зробити. Крім того, ця автоматизована перевірка не здатна виявити потенційні конфлікти інтересів, коли керівники МСЕК надають необґрунтовані висновки про інвалідність для себе або своїх родичів. Перевірити суму готівкових заощаджень декларантів НАЗК не має можливості, таку перевірку можуть провести лише правоохоронні органи під час обшуку.
Цікаво, що загалом з-поміж усіх вивчених нами декларацій лише одну перевірили уповноважені особи НАЗК вручну, і це якраз була декларація Голови Хмельницької МСЕК. При цьому за результатами перевірки були виявлені лише ознаки адміністративного правопорушення, але не кримінального.
З аналізу звіту про повну перевірку Тетяни Крупи випливає, що фахівці НАЗК виявили розбіжності лише в частині незадекларованої вартості нерухомого майна, порівнявши дані з державним реєстром. Проте уповноважені особи не ініціювали експертизу, щоб з'ясувати, чи відповідає ринкова вартість, вказана в реєстрі, для земельних ділянок і будинків, які Крупа придбала у 2022 році в Хмельницькій області. У декларації йшлося про умовні суми в 2 або 10 тисяч гривень. Подібні ситуації з земельними ділянками, купленими за заниженими цінами, були зафіксовані і в інших деклараціях обласних голів МСЕК.
Нагадуємо, що під час відновлення декларування народні обранці внесли до закону "Про запобігання корупції" новий пункт, що стосується презумпції достовірності інформації з державних реєстрів. Єдине виключення з цього правила – інформація, яка визнана недостовірною відповідно до закону. Таким чином, НАЗК повинно не лише спиратися на дані з державних реєстрів та правовстановлюючих документів, але й проводити додаткову перевірку їх відповідності ринковій вартості.
Зараз декларації Крупи і її чоловіка проходять повторну перевірку. Втім, загальна картина з перевірками декларацій голів МСЕК дає підстави для сумніву в ефективності чинних засобів фінансового контролю НАЗК при перевірці декларацій. Ми вже раніше критикували новий підхід Агентства до автоматизації повних перевірок, і цей наш аналіз підтверджує попередню позицію.
Ми не можемо висловити думку щодо причин, чому, крім декларації Тетяни Крупи, жодна з декларацій інших керівників МСЕК не була обрана для повної ручної перевірки НАЗК. Це пов'язано з тим, що правила логічного та арифметичного контролю, за якими визначається ризиковість декларацій, залишаються недоступними для громадськості. Ми вже давно закликаємо НАЗК оприлюднити ці правила, оскільки це дозволило б виявити потенційні проблеми та вдосконалити процес відбору декларацій.
Ключовим моментом є усвідомлення того, що ретельна перевірка фінансових статків державних службовців Національним агентством може стати основою для ініціювання розслідувань правоохоронними органами у випадку можливих правопорушень.
На жаль, кадрові рішення у скандалі із МСЕК, як і ліквідація самої установи, не вирішують системну проблему -- недостатній контроль за роботою цих комісій і неможливість притягнення їх представників до відповідальності. Наразі практично відсутні механізми, які б забезпечили належне виявлення, розслідування і покарання для цієї категорії держслужбовців.
Система потребує всебічних і глибоких реформ, які стануть надійними бар'єрами для уникнення подібних скандалів у майбутньому. Також, незважаючи на всі зусилля з контролю, аналогічні застарілі проблеми можуть виникнути в інших сферах.
Проте саме на історію, яка зараз розкрилася, такі зміни не вплинуть. Адже кримінальний закон не має зворотної дії, а тому потрібно розвивати механізм притягнення до кримінальної відповідальності за легалізацію майна.
Якщо цього не зробити, то в кращому випадку, декларації голів МСЕК НАЗК відбере на повну перевірку, за результатами якої може встановити ознаки:
На основі зазначених вище порушень керівники МСЕК можуть бути піддані дисциплінарному покаранню, що в оптимістичному варіанті може призвести до звільнення тих, хто досі залишається на посаді. Чи можна вважати це справедливим покаранням, якого українці очікують за такі виявлені злочини? Це питання залишається відкритим.
