Високопосадовці, які завдали найбільшої шкоди українським збройним силам через корупційні дії.

Мільярдні тіньові заробітки на ЗСУ, підозри, скандали -- але поки що без реальних посадок корупціонерів

Тема боротьби з корупцією у сфері закупівель для Збройних сил України не лише не втрачає своєї значущості, а, навпаки, на фоні війни з Росією стає ще більш актуальною та нагальною. У свою чергу, правоохоронні органи, судячи з усього, активізують свої зусилля щодо запобігання шахрайству в оборонному секторі.

Станом на листопад 2024 року Національне антикорупційне бюро України проводить розслідування більше ніж 60 випадків привласнення коштів, що призначалися для потреб оборони армії, включаючи закупівлі зброї, продуктів харчування та укріплень.

Однак питання тінізації оборонного сектору, яке виникло ще на початку 90-х років, стало особливо гострим під час антитерористичної операції та повномасштабної агресії Росії. До того ж, ситуацію ускладнює те, що високопрофесійні злочинці та корупціонери досі не понесли реальних покарань за свої вчинки.

"Телеграф" зібрав у хронологічному порядку найбільш резонансні справи останніх років та прізвища топових фігурантів з-поміж чиновників, що підозрювалися в наживі на ЗСУ. Адже про деяких антигероїв пересічні громадяни та вітчизняний істеблішмент вже часом почали забувати.

У 2017 році в медіа з'явилися повідомлення про те, що колишній депутат та ексміністр Немілостівий став фігурантом кримінальної справи, пов'язаної з привласненням коштів з оборонних державних замовлень. Восени того ж року Служба безпеки України провела обшуки на підприємствах "Машгідропрівод" і Харківському заводі транспортного устаткування (ХЗТУ), які мали цього політика як кінцевого бенефіціара.

Як виявилося, представники заводу з метою привласнення частини отриманих за зазначені роботи коштів перерахували їх за виконання нібито субпідрядних робіт на адресу ТОВ "Машгідропрівод", а частина -- на рахунки СПД з ознаками фіктивності (ТОВ "Інтернешнл бізнес груп" і ТОВ "Егіда Торг"). В той самий час "Машгідропрівод" перевів частину грошових коштів, отриманих від ХЗТО, також на адресу вищевказаних СПД з ознаками фіктивності. В цілому понад 30 млн гривень було переведено на адресу компаній з ознаками фіктивності.

В іншому кримінальному провадженні від 2018 р. харківська поліція розслідувала, як приватна фірма-двійник ТОВ "ХЗТУ" завдала значних збитків державному однойменному підприємству.

Зазначимо, що Немілостівому ЗМІ також інкримінували спробу стягнути 24 мільйони гривень з ДП "Київський бронетанковий завод", що могло загрожувати банкрутством цього важливого державного підприємства. У 2020 році, перебуваючи на посаді міністра стратегічної промисловості, приватна компанія, в якій чиновник володів 24% акцій, подала аналогічний позов до Господарського суду Києва.

У 2006 році Немілостівий займав посаду першого заступника генерального директора заводу ім. В.О. Малишева, який є найбільшим виробником бронетехніки в Україні та СНД. На початку 2007 року він отримав призначення виконуючого обов’язки генерального директора заводу. Проте його перебування на цій посаді було нетривалим, оскільки він незабаром перейшов працювати в Міністерство промислової політики.

Згідно з інформацією з медіа, управління заводом продовжує здійснювати особа, пов'язана з Немілостівим, а саме Олексій Подгорний, який обіймав цю посаду до 2010 року.

Найбільш резонансний корупційний випадок у цей період пов'язаний з кредитом у розмірі 6,6 мільйона доларів, отриманим від російського "Укрсоцбанку". Цей кредит був наданий під заставу лабораторії заводу, яка згодом вийшла з-під контролю держави. Розслідування справи про значну розтрату проводила Служба безпеки України. Приватна компанія, що отримала цю лабораторію, була асоційована з Немілостівим, за інформацією ЗМІ. Крім того, ця фірма домагалася через суд відшкодування 25 мільйонів гривень від заводу за примусову оренду своїх приміщень.

У 2012 році Господарський суд Харкова ініціював процес банкрутства заводу імені Малишева.

Натомість фінансовий стан Немілостівого, здається, лише покращувався. За інформацією ЗМІ на 2020 рік, його офіційна зарплата як чиновника становила 300 тисяч гривень. Додатково він отримував 145 тисяч гривень доходу від оборонної компанії "Укріннмаш". У власному домі чиновник зберігав готівку у сотнях тисяч гривень, а також 55 тисяч доларів, 50 тисяч євро, 50 тисяч франків і 30 тисяч фунтів стерлінгів. Чотири роки тому у політика було чотири будинки, 16 земельних ділянок та розкішний автомобіль Mercedes-Benz E280 4MATIC тощо.

Однак найбільше враження на громадськість справила приватна колекція Немілостівого, яка включала: 18 творів радянських та українських художників (XX -- XXI ст.); 78 срібних виробів німецьких, російських та радянських майстрів (XIX -- XX ст.); 21 предмет меблів серії "Гостинна", "Спальня", "Кабінет" від компанії Baker Furniture; 120 інвестиційних монет "Архістратиг Михаїл" номіналом 20 грн; а також 48 ікон, що датуються XVIII -- XIX ст. Щодо вартості цих скарбів, то залишається лише здогадуватися.

Політична кар'єра чиновника Немілостівого добігла кінця після його участі в ДТП у стані алкогольного сп'яніння, коли він обіймав посаду заступника міністра в 2021 році. Після цього гучного інциденту та широкого суспільного обговорення він визнав свою провину, однак уряд вирішив звільнити його з займаної посади.

У 2019 році, за місяць до виборів президента, журналісти з "Bihus.info" представили серію розслідувань, присвячених розкраданню державних коштів у сфері оборони.

Кураторами корупційних схем розслідувачі назвали тодішнє президентське оточення: першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського (до 2014-го мав прізвище Свинарчук), його сина Ігоря Гладковського та його бізнес-партнерів Андрія Рогозу та Віталія Жукова.

Як з'ясувалось, свій бізнес схемники роками будували на контрабанді запчастин з РФ для українських оборонних заводів.

Згідно з повідомленнями журналістів, у 2015 році 22-річний Гладковський-молодший разом зі своїми партнерами налагодив схему контрабандних постачань, внаслідок чого державні оборонні підприємства переплачували за продукцію в 2-4 рази, купуючи її через фірми-«прокладки». Існують припущення, що керівництво концерну "Укроборонпром" було в курсі цих шахрайських схем і надавало їм своє схвалення.

Цей інцидент із "Укроборонпромом" та "Свинарчуками" перетворився на символ корупційних проявів під час президентства Порошенка.

2023-го ДБР затримало одного з найбільших постачальників Міноборони -- львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого звинувачували в махінаціях з контрактами на постачання одягу і харчів для армії.

За даними слідчих органів, компанії, що належать певному бізнесмену, нібито отримали 23 контракти на загальну суму 1,5 мільярда гривень для постачання одягу Міністерству оборони. Слідство стверджує, що ці оборонні контракти мали виконувати фірми, які раніше спеціалізувалися на будівництві, але не мали необхідних виробничих, складських та інших ресурсів для виготовлення і зберігання товарів для Міноборони.

Окрім цього, Гринкевич намагався підкупити одного з високопосадовців Державного бюро розслідувань сумою в $500 тисяч, щоб отримати скасування арешту на активи своїх компаній. Проте, його затримали.

Невдовзі стало відомо, що правоохоронні органи затримали сина львівського підприємця - Романа Гринкевича. У рамках окремого розслідування слідчі підозрювали його у причетності до злочинної організації, яка, за їхніми даними, займалася постачанням неякісного одягу для Збройних сил України.

2023-го ексзаступнику міністра оборони В'ячеславу Шаповалову повідомили про підозру в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. ДБР йому інкримінувало нібито лобіювання укладення договорів про постачання неякісної амуніції для потреб ЗСУ на 1 млрд грн.

У 2024 році правоохоронні органи висунули нові обвинувачення колишньому заступнику міністра оборони та керівнику Департаменту закупівель у розтраті близько 950 мільйонів гривень на неякісні бронежилети для військових.

У 2024 році Служба безпеки України висунула обвинувачення у розкраданні 1,5 мільярда гривень, що були виділені на закупівлю боєприпасів для Збройних сил України, колишньому та нинішньому керівникам Департаменту військово-технічної політики Міністерства оборони, директору "Львівського арсеналу" та представнику іноземної посередницької компанії.

Згідно з інформацією, отриманою в ході розслідування, у 2022 році представники влади підписали угоду на придбання великої партії артилерійських снарядів у постачальника зброї "Львівський арсенал". Після цього Міністерство оборони перерахувало всю необхідну суму на рахунки даного підприємства, а керівництво компанії передало частину коштів на рахунок іноземної фірми, відповідальної за постачання боєприпасів в Україну.

Проте, за даними слідства, компанія не відправила жодного снаряда, а отримані гроші переказала на рахунки ще однієї афілійованої компанії на Балканах. Решта суми від Міноборони залишилася на рахунках української компанії в одному зі столичних банків.

Згідно з інформацією, отриманою від СБУ, пʼятеро осіб були обвинувачені у привласненні, розтраті чи незаконному заволодінні майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.

Серед найбільш топових фігурантів цієї справи -- вже колишній в. о. керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександр Лієв.

Однак, незважаючи на значний резонанс, викликаний згаданими корупційними скандалами, розслідування не призвели до таких же гучних арештів вищих посадовців, причетних до корупції.