У Львові організували марафон на підтримку військових, які зникли безвісти.
Динаміка замість мовчання... У центральному парку Львова відбувся забіг, покликаний привернути увагу до проблеми зниклих безвісти українських воїнів. Серед учасників були не лише звичайні львів'яни, але й родичі військових, які зникли під час служби. Додаткову інформацію про їхні історії можна знайти у сюжеті Романа Гавриліва.
На встеленій осіннім листям бруківці Стрийського парку часто можна побачити бігунів. Цього разу бігли не заради спорту.
Тетяна Тенетка, організаторка заходів та наречена військового, який зник безвісти.
Метою є залучити увагу суспільства, держави та світової спільноти до питання безвісти зниклих людей. Незалежно від того, чи вони живі, чи ні, ми повинні їх знайти. Ми прагнемо, щоб розслідування проводилися більш детально, і щоб цій проблемі приділялося більше уваги.
Серед бігунів є багато тих, хто перетинає фінішну лінію з прапором у руках. На їхніх полотнах зображені портрети зниклих безвісти героїв.
Це мій чоловік Андрій. Він служив як бойовий офіцер, обіймаючи посаду старшого лейтенанта та заступника командира роти.
Роксолані повідомили: її чоловік загинув, але тіло евакуювати з поля бою так і не змогли. Андрій Бєляєв - доброволець, у перший же день повномасштабного вторгнення пішов у військкомат. Боронив Україну до лютого цього року.
Роксолана Бєляєва, дружина військового, який пропав безвісти:
Ти не можеш прожити цей біль, тому що тобі сказали, що він загинув, а ти не маєш навіть куди до нього прийти. Коли всі йдуть на могилу до своїх рідних, можуть сісти там на лавочці, поговорити з ним... Я не маю такої можливості.
Мирослава біжить на підтримку брата. Він воював ще з АТО. 21 день боронив позиції від ворожих атак, але потім зник.
Мирослава, сестра зниклого безвісти військовослужбовця:
На 21-й день сказали, що "брат загинув, шукайте - тіла немає". І я шукаю. Маю надію, що знайду, і мій брат повернеться живим додому.
Родичі захисників стверджують, що до забігу не готувалися, проте головне — це нагадати українцям про зниклих воїнів. Анна вже два роки не має жодної інформації про свого чоловіка. А рік тому зник і її брат. Обидва брали участь у бойових діях з 24 лютого 2022 року: спочатку захищали Харків, а згодом боролися за Донеччину.
Анна, дружина та сестра військових, які зникли безвісти:
Це найцінніші, найближчі мені люди - мій чоловік та мій брат. Ми щиро просимо допомоги у поверненні їх додому будь-яким можливим способом. Єдине, що ми прагнемо - це бачити їх у рідних стінах, бажано в доброму здоров'ї та з усмішкою на обличчі.
Перші учасники вже досягли фінішу. Серед них можна помітити організаторку Тетяну, на спині якої написано: "Біжу за Мороза". Ця мета їй дуже близька, про що вона згадувала на початку нашого сюжету. Адже Мороз — це прізвище її нареченого, який зник на Донеччині під час евакуації пораненого побратима.
Тетяна Тенетка, організаторка заходів та наречена військового, який зник безвісти.
Наша весільна дата призначена на 9 жовтня 2022 року. Я запам'ятала його усмішку та рішучість. Багато хто вважає, що військові завжди серйозні і беземоційні, але він виявився справжнім джерелом турботи — завжди готовий підтримати і допомогти. Він дійсно чудова людина, і я щиро вірю, що він обов'язково повернеться до нас.
Такий забіг Тетяна проводить власними зусиллями другий рік поспіль. Цього разу приєдналися більше сотні учасників. На знак поваги до зниклих захисників вони пробігли 5 кілометрів.
