З 2014 року в Росії виявилися в полоні не менше 112 журналістів, згідно з даними ІМІ.

На брифінгу цю інформацію озвучила Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації, як повідомляє кореспондент Укрінформу.

"ІМІ підняв свої архіви з 2014 року та підрахував ту кількість журналістів, яка побувала у полоні. Дехто з журналістів, які є у цьому списку, побували у полоні, дехто і досі там тривалий час. Станом на сьогодні щонайменше 112 журналістів - як іноземних медіа, так і українських -- побували у російському полоні і стали заручниками", - заявила Дячук.

Зокрема, згідно з інформацією Інституту масової інформації, у 2022 році зафіксували понад 50 інцидентів, коли журналісти стали жертвами захоплення з боку Російської Федерації. Деякі з них вже повернулися з полону.

Представниця Інституту масової інформації підкреслила, що серед затриманих медійників є також громадянські журналісти з Криму, яких Російська Федерація засудила до тривалих термінів ув'язнення.

Водночас директор Інституту масової інформації Оксана Романюк наголосила на необхідності посилення санкцій щодо Росії та закликала до більш активної позиції міжнародних організацій таких, як ПАРЄ. За її словами, також хотілося б, щоб ООН "повернулась до виконання свого мандата, згадала про механізми, які в неї є, і втілила їх на практиці".

"Нас гнітить, коли спостерігаємо за так званими хорошими росіянами, які виступають на міжнародних форумах, закликаючи зняти санкції або обмежити їх лише на чиновників Кремля. ...Вважаємо, що відповідальність має бути колективною, і санкції повинні бути застосовані проти Росії як держави", - зазначила Романюк.

Одночасно вона наголосила на необхідності активнішої співпраці з боку Координаційного штабу, який займається питаннями полонених. "Було б добре, якби Коордштаб зайняв більш активну позицію та налагодив діалог із суспільством, адже громадськість та медіа можуть відігравати важливу роль у процесі звільнення наших людей і привертати увагу до їхнього нинішнього становища," - висловила свою думку директор ІМІ.

За словами жінки, родичі затриманих відчувають страх спілкуватися з представниками ІМІ, наприклад, щодо умов утримання журналіста, оскільки їм "заборонено це робити з Коордштабу".

"Нам здається, що ця позиція не є ефективною і цей підхід потрібно міняти. Бо якщо ми публічно будемо говорити про умови утримання, тортури, голодування, про ненадання меддопомоги, ми зможемо якраз спонукати міжнародні організації, західні держави звернути на це увагу, посилити тиск на РФ з тим, щоб вона випускала цих заручників швидше", - переконана директорка ІМІ.

Речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко в інтерв'ю "Детектор медіа" зазначив, що з моменту свого створення штаб розробив рекомендації для родин, медіа та колишніх полонених щодо того, що можна, а що не можна говорити публічно, аби не зашкодити тим, хто ще перебуває в неволі. Яценко акцентував увагу на тому, що йдеться про комунікацію для публікацій, що стануть доступними широкій аудиторії.

"Ми зовсім не заперечуємо необхідність спілкування з дослідниками, журналістами, представниками громадських організацій та іншими. Нашою метою було здійснення освітньої медіакампанії, оскільки ми мали досвід, коли необережне розповсюдження інформації про полонених призводило до їх переведення в інші місця або до неналежного поводження з ними. Ми не обмежуємо обговорення теми тортур і принижень, і часто піднімаємо цю серйозну проблему в українських і міжнародних медіа. Проте важливо усвідомлювати, що конкретні заяви, наприклад: "У СІЗО N особи Х та Y вчиняють тортури над українськими полоненими, вони стикаються з покараннями", можуть бути прочитані тими, хто це здійснює, що, в свою чергу, може призвести до агресії щодо тих, хто залишається в полоні. У спілкуванні про тих, хто ще під контролем ворога, слід дотримуватись максимальної обережності. Завдяки нашим зусиллям кількість небезпечних публікацій суттєво зменшилась, водночас загальний обсяг матеріалів, які висвітлюють жахливі умови ворожої неволі та порушення Женевських конвенцій, значно зріс", - підкреслив Яценко.

Як повідомлялося, за даними ІМІ, РФ за час повномасштабного вторгнення в Україну скоїла 664 злочини проти журналістів та медіа. Станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них - під час виконання професійної діяльності.