Військовослужбовець Максим Зайченко поділився своїми враженнями у "Станції Краматорськ": "Я вже пережив один епізод, коли мене 'вбили'".


Програма вийде на новому Ютуб-каналі Укрінформу в середу, 30 жовтня, о 19:00.

За словами військового, він уже звик бачити своє прізвище у російських пропагандистських списках з переліком "неонацистів", куди Росія вносить особливо небезпечних, тож історія з його "загибеллю" особливо не здивувала.

Максим Зайченко почав свою військову службу на фронті ще в 2014 році, беручи участь у бойових діях під час АТО/ООС. "У той час я навчався в Запорізькому технічному університеті і усвідомлював свою відповідальність перед країною. Перед цим я пережив події Революції Гідності, тому мав чітке уявлення про те, що відбувається у нашій державі," - поділився своїм досвідом боєць.

У 2014 році, як зазначає Зайченко, він став частиною добровольчого батальйону "Азов", який згодом перетворився на полк Національної гвардії. В складі цього підрозділу він взяв участь у бойових діях на Донеччині, зокрема, в наступальних операціях під Широкиним.

"Коли влітку 2015 року наш підрозділ вивели з бойових дій, у мене з'явилася можливість піти на звільнення. Я не прагнув військової кар'єри, але усвідомлював, що ризики все ще існують, і підсвідомо відчував, що це не завершення, а війна знову може вплинути на моє життя", - поділився офіцер.

Отже, за словами Зайченка, наступним етапом його діяльності стала робота у галузі ветеранської політики. Він активно займався національно-патріотичним вихованням молоді, підготовкою цивільного населення до оборонних дій та реалізацією численних корисних проєктів. Саме ці зусилля, на думку військового, стали основою для швидкої організації та адекватної реакції на події, що розпочалися 24 лютого 2022 року.

"Коли ракети злетіли в повітря, ми відразу ж почали телефонувати один одному. Усі розуміли, що зберемося в перший же день. Це сталося в Києві на заводі 'Атек', куди протягом кількох днів з'їхали наші хлопці з усіх куточків України. Багато з них мали при собі зброю, мисливські карабіни, а деякі навіть бронежилети", - згадує перші дні великої війни Зайченко.

Тоді "Максона" призначили командиром добровольчої роти, а оскільки вже була вибудована певна комунікація з органами місцевого самоврядування і силами оборони, то досить швидко добровольці уже стояли на обороні Київщини.

Дізнайтеся про евакуацію мешканців Ірпеня, про випадок на початку вторгнення, який особливо вразив військового, а також про зміни, які відбулися за роки війни, та актуальну ситуацію на фронті, що її тримає 3-тя штурмова бригада. Всі деталі можна знайти у повному інтерв'ю Зайченка на "Станції Краматорськ".

Максим "Максон" Зайченко - бойовий офіцер, в.о. начальника штабу другого штурмового батальйону 3-ї ОШБр Сухопутних військ ЗСУ. Брав участь в обороні Маріуполя, воював під Києвом, Запоріжжям, на Донбасі. Нині служить на Донецькому та Куп'янському напрямках.

Важливо підкреслити, що у вересні 2023 року в результаті серйозних поранень, отриманих поблизу Кремінної в Луганській області, загинув однофамілець героя програми — старший солдат 12-ї бригади спецпризначення "Азов" Національної гвардії України Максим Зайченко (позивний "Банні"), родом з Київщини.

Як повідомлялося, "Станція Краматорськ" - це спільний продукт Укрінформу та Центру протидії з дезінформацією при РНБО. Головна мета проєкту - через відверту розмову показати особисту життєву історію героя та водночас висвітлити основні російські ІПСО на тему армії та війни.

Ведучими програми є Костянтин та Влада Ліберови, які займаються документальною фотографією та з перших днів повномасштабної агресії відображають події в Україні.

Related posts