Залізна леді української нації: якою була поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко у свої молоді роки.

Ліна Костенко завжди була сміливою у своїй боротьбі проти радянської ідеології.

Ліна Костенко, одна з найзначніших українських поетес-дисиденток, є видатною літературною особистістю, яка завоювала визнання та прихильність багатьох поколінь українців. Її життєвий шлях був сповнений викликів і труднощів, а її творчість не раз піддавалася тиску та переслідуванням.

"Залізна леді українського народу", як часто Ліну Василівну називають літературні критики, ще у молодості мала репутацію сміливої та незалежної поетеси, яка не боїться йти проти радянської системи та не відповідати тодішній ідеології.

Ліна Костенко з'явилася на світ 19 березня 1930 року в місті Ржищів у сім'ї педагогів Василя та Зінаїди Костенко. Через шість років родина переїхала до столиці України, Києва. Ліна здобувала освіту у школі № 100, розташованій в робітничому селищі, яке було знищене вогнем у 1943 році разом із усім населеним пунктом. Цей трагічний випадок надихнув поетесу на створення вірша "Я виросла у Київській Венеції".

Згодом Ліна Костенко навчалася в школі, розташованій на Куренівці. Її дебютний вірш, що носить назву "Мій перший вірш написаний в окопі", був опублікований у дитячій газеті "Зірка". Вищу освіту поетеса отримала у Київському педагогічному інституті, а потім продовжила навчання в Московському літературному інституті імені О. М. Горького.

У 26 років Ліна Костенко вступила в шлюб з однокурсником з Польщі Єжи-Яном Пахльовським. У 1956 році в родині з'явилася донька Оксана, яка наразі очолює кафедру україністики в Римському університеті ла Сап'єнца. Проте їхній шлюб виявився коротким — через кілька років пара вирішила розлучитися, оскільки вони проживали в різних містах.

Другим чоловіком Ліни Костенко став Василь Цвіркун, директор кіностудії Довженка. На момент їхнього шлюбу поетеса була 33-річною, тоді як її обранець мав 46 років. У 1969 році у них народився син Василь, який нині працює програмістом і мешкає в США зі своєю родиною. Ліна Костенко залишалася з Василем Цвіркуном до його смерті.

У 1950-60-х роках Ліна Костенко стала частиною руху "шістдесятників" — покоління художників, яке виникло під час періоду "відлиги" в Радянському Союзі. Ця талановита письменниця активно виступала проти радянської ідеології та цензури. Її творчість знайшла відгук у серцях багатьох читачів, але в 1963 році Центральний Комітет Комуністичної партії України ухвалив рішення про заборону публікацій творів Івана Дзюби, Євгена Сверстюка та Ліни Костенко.

Проте Ліна Костенко не зупинилася у своїй творчості. Її літературні роботи не знаходили місця для публікації, а сама поетеса перебувала під безперервним контролем спецслужб. В знак протесту проти такої цензури, вона вирішила оголосити голодування. Саме в цей період Ліна Костенко створила свої знамените твори "Берестечко" та "Маруся Чурай".

Ліна Костенко є не лише лауреаткою Шевченківської премії, але й претенденткою на Нобелівську премію в галузі літератури. У наш час вона стала живою легендою, втіленням української національної свідомості, правди та вишуканості слова. Її літературна спадщина вирізняється унікальним стилем і глибоким осмисленням людської сутності та історичного контексту України.

Раніше "Телеграф" повідомляв про відомість поетеси Ірини Сеник та описував її місце спочинку. Ця видатна особистість витратила 34 роки у засланні та таборах, а її реабілітація відбулася лише у 1991 році.